Чи застосовується РРО при продажу б/у телефонів?

Коростенська ОДПІ  нагадує, що згідно з п. 296.10 ст. 296 Кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

Водночас норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

За поданням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено постановою Кабінету Міністрів України  від 16 березня 2017 року № 231 (далі – Перелік № 231).

Згідно з Переліком № 231 до таких товарів належать, зокрема, смартфони та мобільні телефони, що мають згідно з УКТ ЗЕД код 8517 12 00 00.

При цьому винятків щодо можливості незастосування РРО для техніки, яка була раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.

Отже, при роздрібній торгівлі мобільними телефонами, які були у використанні, фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку необхідно проводити розрахункові операції із застосуванням переведеного у фіскальний режим РРО.

Детальніше у листі ДФС України від 16.05.2017 № 205/Б/99-99-14-05-01-14/ІПК.

Коростенська ОДПІ

Документ, що підтвердить про непридатну нерухомість

Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.

Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. При необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.

На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає відповідний акт.

При неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання.

Якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.

При цьому додаються такі документи:

а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;

б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.

Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).

Таким чином, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.

                                            Коростенська ОДПІ

Пам’ятка фізичній особі-підприємцю з питань закриття підприємницької діяльності

Відповідно до пп.6 п.11.22 розділу XI Наказу Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року (із змінами та доповненнями від 18.03.2016 року) після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності у фізичної  особи  не припиняються її зобов’язання, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання. Цей статус накладає на неї обов’язок пройти документальну перевірку, здати заключну звітність і в повному обсязі розрахуватися з бюджетом за своїми зобов’язаннями.

Для зняття з обліку в органах ДФС фізичній особі необхідно:

– подати декларацію про майновий стан і доходи до органів ДФС, за місцем обліку, за останній базовий звітний період (у якій має відобразити винятково доходи від проведення  підприємницької діяльності) протягом 30 календарних днів з дня проведення держреєстрації припинення (п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України);

– подати до органів ДФС, за місцем обліку, Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (за формою № Д5 згідно з додатком 5 до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.04.15 № 435). Термін сплати за звітом настає в день його подання, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання звіту включно.

Головне управління ДФС у Житомирській області  може  призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України. Для цього видається наказ та направлення на перевірку, які вручаються платнику податків.

Ознайомившись з направленням та отримавши наказ про проведення позапланової документальної перевірки СГД надає для проведення перевірки первинні документи, що використовувались в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

За результатами проведеної перевірки підприємець отримує акт (довідку) перевірки, та забезпечує сплату визначених податкових зобов’язань (у разі встановлення порушень).

Після сплати усіх нарахованих платежів ГУ ДФС в області вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску та проводить зняття фізичної особи – підприємця з податкового обліку.

                                                 Коростенська ОДПІ

Пілотна кампанія з виявлення незадекларованої праці

Кабінетом Міністрів України постановою від 26.04.2017р.за № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Цим порядком визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юрособами) та фізособами, які використовують найману працю

У рамках проекту МОП «Зміцнення системи інспекції праці і механізмів соціального діалогу» у 4 областях України: Черкаська, Львівська, Одеська, Херсонська розпочалася Пілотна кампанія з виявлення незадекларованої праці. На підставі отриманих результатів і висновків будуть напрацьовані рекомендації щодо розроблення і впровадження плану діяльності Держпраці з подолання незадекларованої праці на всій території України.

                                                  Коростенська ОДПІ

Відмовитися від «спрощенки» можна до 20 червня включно

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється в порядку, визначеному пп. 298.2.1-298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (пп. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Останнім днем подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з II кварталу 2017 року буде 20 червня 2017 року.

Одночасно повідомляємо, що статтями 181 та 182 ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ (у тому числі для випадку переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування), відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ обов’язковій реєстрації як платника податку на додану вартість підлягає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

                                                   Коростенська ОДПІ

ПДВ, не включений до податкового кредиту за послугами на підставі рахунків, включається до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, може бути, зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.

У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Тобто зазначена норма, за якою зберігається право на збільшення податкового кредиту у поточній декларації, стосується лише податкового кредиту, який підтверджено податковою накладною.

Це правило не поширюється на інші документи, які згідно з нормами Податкового кодексу є підставою для формування податкового кредиту.

Враховуючи зазначене, якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то зазначені суми податку можуть бути включені до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу).

Отже, для збільшення податкового кредиту на підставі рахунків необхідно подати уточнюючі розрахунки за всі податкові періоди, у яких право на податковий кредит не було реалізовано на підставі рахунків з урахуванням строків давності (1095 днів).

Зазначена норма передбачена п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 03.03.17 № 4476/6/99-99-15-03-02-15.

                                           Коростенська ОДПІ

Якщо платнику єдиного податку потрібен витяг з реєстру платників єдиного податку

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Державний фіскальний орган веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку.

Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Отже підприємець – платник єдиного податку для отримання витягу з реєстру платників єдиного податку, повинен звернутися із запитом про отримання такого витягу до фіскального органу за місцем своєї податкової адреси.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Зазначений порядок визначений ст. 299 Податкового кодексу України.

                                         Коростенська ОДПІ

Реєстрація податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями:

– для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

– для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

                                                   Коростенська ОДПІ

План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік буде оприлюднено на веб-порталі ДФС до 25 грудня 2017 року

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797) внесено зміни до пункту 77.1 статті 77 Кодексу, які набрали чинності з 01.01.2017.

Відповідно до пункту 77.1 статті 77 Кодексу (зі змінами) план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Вказані зміни знайшли відображення в наказі Мінфіну від 27.02.2017 № 294 «Про затвердження змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 березня 2017 року за № 368/30236, розміщений на офіційному веб-сайті ДФС у розділі «Відкриті дані»), яким передбачено, що річний план-графік складається починаючи з 2018 року.

Таким чином, платники податків зможуть ознайомитись з планом-графіком на 2018 рік на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України в термін, визначений Податковим кодексом України.

                                    Прес-служба Державної фіскальної служби України

Вимоги до оформлення первинних документів

Коростенська ОДПІ  повідомляє щодо оформлення первинних документів.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п.2 ст.6 Закону №996).

Таким чином, підтверджуючі первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку. З питань щодо правильного оформлення первинних документів необхідно звертатись до Міністерства фінансів України.

Водночас ст.1 Закону №996 визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція – це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Згідно зі ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій.

Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов’язкові, реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформацію з зазначеного питання розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (лист ДФС України від 23.05.2017 №295/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx;CABINET=LJ5Ylrkq2ZYQKmUbomwy6kwa3W5taTIYHXEXQHGSM0RVVDfDhR3F!-1207047844?redirect=pub_card .

                                                                  Коростенська ОДПІ