Коростенська ОДПІ інформує, що Законом України від 7 грудня 2017 року №2246 «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розміри прожиткового мінімуму для різних груп населення та розмір мінімальної заробітної плати. Ці показники впливають на розміри соціальних виплат, мінімальних пенсій, а також податкових соціальних пільг.

З 1 липня 2018 року встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць: з 1 липня − 1777 грн.,
з 1 грудня − 1853 гривень.

 Для основних соціальних і демографічних груп населення встановлюються такі показники:

– для дітей віком до 6 років: з 1 липня −1559 грн.; з 1 грудня − 1626 грн.;

– для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 липня − 1944 грн.; з 1 грудня −
2027 грн.;

– для працездатних осіб: з 1 липня – 1841 грн.; з 1 грудня − 1921 грн.;

– для осіб, які втратили працездатність: з 1 липня − 1435 грн.; з 1 грудня − 1497 гривень.

Мінімальна заробітна плата, з початку 2018 року, складає у місячному розмірі – 3723 грн., у погодинному розмірі − 22,41 гривень. Станом на 1 липня 2018 року мінімальна заробітна плата не змінюється.

Звертаємо увагу, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

                                  Коростенська ОДПІ

Коростенська ОДПІ інформує, що з 02 липня 2018 року бюджетні рахунки, на які зараховуються податки, збори та інші обов’язкові платежі до державного та місцевих бюджетів, будуть повністю змінені. Причина – запровадження Державною казначейською службою України централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів.

Відтак, з метою подальшого забезпечення надходжень бюджетних платежів, недопущення втрат бюджетів та упередження виникнення у платників податкового боргу, наголошуємо, що рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів, які наразі відкрито на балансі центрального апарату Казначейства (МФО 899998) в розрізі кодів бюджетної класифікації, бюджетів та адміністративно-територіальних одиниць України, стануть активними (розпочнуть діяти і їх можна буде застосовувати платникам податків регіону)  тільки з 02 липня 2018 року.

Отож, будьте пильними! З оновленими реквізитами рахунків можна ознайомитись на сайті Держказначейства України – розділ „Реквізити рахунків” –Житомирська область на сайті Державної фіскальної служби України –  рубрика „Бюджетні рахунки” – Житомирська область

МФО єдиний для усіх територій – 899998, банк отримувача Казначейство України.

                                  Коростенська ОДПІ

Державна фіскальна служба України запровадила новий електронний сервіс, за допомогою якого громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний реєстратор розрахункових операцій (РРО) в органах ДФС. Так, наприклад, будь-який громадянин, придбавши товар в магазині, за отриманим фіскальним чеком може перевірити чи зареєстрований в органах ДФС касовий апарат, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований цей фіскальний чек. У свою чергу, суб’єкт господарювання завдяки сервісу, зокрема, може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дату реєстрації, номер останньої книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на такий РРО та дати її реєстрації тощо.

Запроваджений електронний сервіс також містить інформацію про зареєстровані суб’єктами господарювання книги обліку розрахункових операцій. Окрім цього, користувач сервісу може отримати інформацію щодо фіскальних номерів РРО та КОРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів ДФС.

Сервісом можна скористатися на офіційному порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/elektronnyi-servisi/elektronni-servisi-/ у розділах «Інформація про РРО» та «Інформація про книги ОРО».

                                  Коростенська ОДПІ

Коростенська ОДПІ  інформує, що ДФС України з метою уникнення випадків некоректного заповнення скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) та забезпечення успішної її реєстрації, на головній сторінці офіційного веб-порталу запропонувала звернути увагу на зразок заповнення такої Скарги, що відповідно до вимог Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, подається в електронному вигляді.

Так, підтвердженням реєстрації в ДФС України Скарги є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідної Скарги.

Створення та надсилання Скарги за формою J(F)1313201 забезпечено через сервіс «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Скарги платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)136010. Кожен документ, що додається до Скарги, надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайти.

Зразок заповнення Скарги розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/338025.html

                     Коростенська ОДПІ

Договір з навчальним закладом укладено з батьком студента, а квитанцію на оплату за навчання оформлено на студента, який не працює. Чи має право батько на податкову знижку на навчання?

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування, визначені ст. 166 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

З 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797), яким внесено зміни до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ та визначено, що платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Слід зазначити, що Законом № 1797 скасовано вимогу щодо права платника податків на податкову знижку за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення, лише у разі, якщо такий член сім’ї не одержує заробітної плати.

При цьому до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому у зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Відповідно до Закону України від 05 квітня 2001 № 2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) платник – це особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Суб’єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Отже, якщо в документах на переказ коштів в даних платника зазначено дані дитини, то така особа є ініціатором переказу коштів.

Враховуючи вищевикладене, не залежно від того працює чи ні дитина, яка за даними документів на переказ коштів здійснювала витрати на навчання, батьки такої дитини не мають право на податкову знижку.

                               Коростенська ОДПІ

Як платнику єдиного податку визначати дохід від надання нерухомості в оренду: згідно з розміром орендної плати чи методики визначення мінімальної суми орендованого платежу?

Договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем, регулюються Господарським кодексом, відповідно до ст. 283 якого за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 Господарського кодексу).

Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 Господарського кодексу).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платник податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, передбаченої в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди 1 м² загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади (абзац другий пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу).

Водночас до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи-підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до зазначеного Кодексу (пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу).

Доходом фізичної особи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу (пп. 292.1.1 п. 292.1 цієї статті).

Таким чином, доходи платника єдиного податку від надання в оренду нерухомого майна визначаються виходячи з розміру орендної плати, визначеної за погодженням сторін у договорі оренди. При цьому враховується розмір мінімальної суми орендного платежу, встановлений згідно з Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1253.

Коростенська ОДПІ

У центральному апараті ДФС плануються зміни в організаційній структурі. Найближчим часом буде створений новий департамент, який координуватиме питання стратегічного розвитку та міжнародного співробітництва ДФС. Крім розбудови якісної співпраці, відновлення контактів з митними та податковими адміністраціями інших держав і міжнародними інституціями, новий підрозділ буде контролювати та відповідати за реалізацію реформ у ДФС.

Перш за все, мова йде про виконання Стратегічних напрямів діяльності служби до 2020 року, розроблених у ДФС та підтриманих міжнародними партнерами, бізнесом, громадськістю та профільними асоціаціями.

«Новий департамент стане центром змін та перетворень з потужними аналітичними, прогнозними функціями та необхідними повноваженнями. У підрозділ увійдуть люди, які будуть здатні реалізовувати реформи, розвивати такі складні напрямки, як міжнародна співпраця та проектний менеджмент. Володіння іноземними мовами, потужні аналітичні здібності і у той же час досконалі знання податкового і митного законодавства та базових світових трендів – головні вимоги до підбору кадрів», – зазначив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

Організаційна структура нового департаменту буде побудована за функціональним принципом з чітким розподілом повноважень та відповідальності співробітників. Тобто за кожним з фахівців буде закріплений відповідний напрямок та міжнародні партнери, а робота менеджера побудована за принципом «реалізація проекту під ключ». Кожен стратегічний блок реформ буде систематизовано, зокрема, за строками реалізації, фінансового та законодавчого навантаження, а також можливими ризиками.

Додамо, що всі без виключення міжнародні партнери ДФС підтримали заснування нового структурного підрозділу.

Нагадаємо, ДФС визначено 9 базових стратегічних напрямів:

• сервіси;
• ІТ та інфраструктура;
• митниця та прикордонне співробітництво;
• міжнародні зобов’язання та співробітництво;
• управління ризиками, податковий контроль та борг;
• ефективне адміністрування податків, зборів, митних платежів;
• добровільна сплата;
• персонал;
• формування іміджу та прозорість діяльності.

Прес-служба Державної фіскальної служби України

На виконання ст. 33 Закону України від 20 травня 1999 року №679 – XIV «Про Національний банк України» із змінами та доповненням та з метою удосконалення готівкових розрахунків Правлінням Національного банку України постановою від 29 грудня 2017 року №148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення №148).

Нагадаємо, готівкові розрахунки – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Згідно з п. 6 розділу ІІ Положення №148 суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, встановлене в п. 6 розділу II Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Враховуючи вищевикладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 10000 (50000) грн поширюється на розрахунки між суб’єктами господарювання та між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги), які здійснюються платниками податків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок).

                             Коростенська ОДПІ

Коростенська ОДПІ  інформує, що відповідно до п. 4 частини 1 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до фіскального органу за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 7 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 зі змінами (далі – Порядок), якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 розділу ІІІ Порядку, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.

Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого ЄСВ подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.

                      Коростенська ОДПІ