Платники можуть користуватися Електронним кабінетом платника для формування та подання звітності

Альтернативною системою для формування та подання звітності сьогодні є «Електронний кабінет платника», сервіс розроблений та запроваджений Державною фіскальною службою України. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в інтерв’ю «Українським новинам».

«Тут принаймні все захищене і всі, хто користувались ним, свої дані зберегли», – зазначив Мирослав Продан щодо роботи «Електронного кабінету платника».

Він також повідомив про плани ДФС щодо виведення в електронний формат всіх адміністративних, консультативних, будь-яких інших послуг, які надає ДФС платникам податків, та впровадження електронного обміну інформацією з центральними органами влади, правоохоронними органами.

За словами очільника ДФС, це в принципі зменшить корупційні прояви, оскільки фізично платник та інспектор не матимуть ніякого контакту.

«Останнім часом ми запровадили можливість отримання електронної довідки про відсутність заборгованості, яка потрібна для участі суб’єктів в тендерних процедурах. Її отримання раніше вважалося проблемною, я б, навіть, сказав закорумпованою, оскільки  у посадової особи ДФС є 10 днів на видачу цієї довідки, а, як правило, вона потрібна на завтра чи післязавтра», – підкреслив Мирослав Продан.

За його словами, ще до кінця року ДФС планує забезпечити повноцінне функціонування електронного кабінету щодо можливості сплати податків юридичними  особами. Сьогодні вони можуть тільки здавати звіт в електронному вигляді і фактично отримувати всі довідки.

Мирослав Продан зазначив, що сьогодні «Електронному кабінеті платника» зареєстровано понад 8 мільйонів користувачів з більш ніж 70 країн світу.

Прес-служба Державної фіскальної служби України

З 1 липня електронна система автоматизованого моніторингу запрацює в повному режимі

Коростенська ОДПІ нагадує, що з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).

Додамо, що електронну систему побудовано з використанням критеріїв, визначених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за № 753/30621.

Окрім того, звертаємо увагу, що автоматизований моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності (Таблиця даних платника податку), якщо комісією ДФС прийнято рішення про врахування такої інформації.

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв наказу, – реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 ПКУ.

Оскільки до 1 липня електронна система працює в тестовому режимі та період з  01.04.2017 по 01.07.2017р. є перехідним, процедура, визначена п.201.16 ПКУ здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі. Лише з настанням липня електронна система має запрацювати в повному режимі та  блокуватиме реєстрацію ризикових податкових накладних.

В той же час, звертаємо увагу платників податку на додану вартість, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, а у перехідний період (з 01.04.2017 по 01.07.2017) у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платник має право надати Таблицю даних платника податків.

Коростенська ОДПІ

Прискорена амортизація основних засобів – вимоги законодавства

Коростенська ОДПІ повідомляє, що відповідно до пункту 43 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку на прибуток під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи можуть використовувати, починаючи з 1 січня 2017 року, мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 1 січня 2017 року та у разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги:

– основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

– основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року;

– основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання зазначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимого строку амортизації, визначеного у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

– збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;

– зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 статті 138 цього ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Під час застосування положень цього пункту норми пункту 138.3 статті 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.

У разі проведення реорганізації чи виділу право на застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті, переходить до правонаступника(ів) відповідно до частки капітальних інвестицій, отриманих таким правонаступником(ами) згідно з розподільчим балансом чи передавальним актом.

Підпунктом 138.3.3 п.138.3 ст.138 ПКУ визначено, що до основних засобів четвертої групи належать машини та обладнання.

Коростенська ОДПІ

 

 

 

Про терміни звітування та сплати податку платниками єдиного податку третьої групи

Коростенська ОДПІ нагадує, що відповідно до пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п.294.2 ст.294 ПКУ).

Згідно з підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі у разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п.49.20 ст.49 ПКУ).

Таким чином, граничні терміни звітування платниками єдиного податку третьої групи за звітні періоди поточного року є:

– 10.05.2017 – за перший квартал 2017 року;

– 09.08.2017 – за півріччя 2017 року;

– 09.11.2017 – за три квартали 2017 року;

– 09.02.2018 – за 2017 рік.

Відповідно до пункту 295.3 статті 295 ПКУ платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Сплата єдиного податку платниками третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п.295.4 ст.295 ПКУ).

Враховуючи вищезазначене граничний термін сплати єдиного податку платниками третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, за звітні періоди 2017 року наступні:

– 19.05.2017 – за перший квартал 2017 року;

– 18.08.2017 – за другий квартал 2017 року;

– 17.11.2017 – за третій квартал 2017 року;

– 19.02.2018 – за четвертий квартал 2017 року.

                                           Коростенська ОДПІ

Переваги офіційного працевлаштування

Кожна людина має право на працю, що включає можливістьзаробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується, – це право гарантуєтьсястаттею 43 Конституції України.

Для працівників, які вже працюють, та для тих, які мають намір влаштуватися на роботу, важливо розуміти способи виплати і розміри заробітної плати та їх вплив на соціальне та пенсійне забезпечення, адже офіційне працевлаштування — це певна гарантія роботодавцем соціальних, економічних, трудових та інших прав працівника.

Небезпека „тіньової” зайнятості, як і „тіньової” заробітної плати, полягає не стільки в тому, що бюджет недоотримує кошти у вигляді несплачених податків та відрахувань до Пенсійного фонду, а й у тому, що громадяни ризикують втратити право на пенсію, чи на її частину, адже при обчисленні пенсії враховується розмір зарплати,  а для призначення пенсії за вікомнеобхідно15 років страхового стажу.

Саме тому одним з пріоритетних питань сьогодення, які потребують негайного вирішення, є детінізація зайнятості населення та легалізація заробітної плати. Державою здійснюються певні кроки в цьому напрямку, зокрема, в частині зменшення відсотку єдиного соціального внеску для страхувальників. Однак соціальний захист сьогодні та пенсійне забезпечення в майбутньому залежить, перш за все, від свідомої громадянської позиції самих працюючих.

     Тому ми переконливо радимо працівникам, яким пропонують роботу без укладання трудового договору з оплатою праці «у конверті», перш, ніж погодитися на дану пропозицію, зважити всі переваги офіційного працевлаштування, серед яких:

  1. Економічні й соціальні гарантії. Це означає, що після офіційного укладання трудового договору працівник користується такими правами, як право на гарантований розмір заробітної плати (у тому числі доплати, надбавки й заохочувальні виплати); право на відпустку, у тому числі додаткову й без збереження зарплати, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами; право на оплату лікарняного; право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці; право на скорочений робочий день, тиждень через шкідливі умови праці; право не працювати у вихідний і святковий день; право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника; право на допомогу в зв’язку з безробіттям; право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань; право на зарахування виробничого стажу; право на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості; право на гарантії за колективним договором.

         Заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника, про яку щомісячно   та в повному обсязі звітує роботодавець і з якої здійснюється сплата єдиного внеску, забезпечує працівника повним соціальним захистом, гарантованим державою, а період роботи зараховується в повному обсязі дл стажу, який буде разом із розміром заробітної плати  враховуватися при  нарахуванні пенсійної виплати.

  1. Трудові гарантії. Офіційне укладення трудового договору захищають найманого працівника відповідно до чинного трудового законодавства у разі порушення його прав, а саме: якщо роботодавець затримує виплату заробітної плати; відмовляється оплатити виконану роботу; не додержується інших своїх зобов’язань.

Відсутність офіційно оформлених трудових відносин між роботодавцем і працівником означає, що працівник не матиме всіх перелічених гарантій.

На жаль, реальністю сьогодення є той факт, що за офіційного працевлаштування працівник у більшості випадків отримує низьку заробітну плату. Це зумовлено тим, що із офіційної заробітної плати відраховується податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, а на фонд оплати праці нараховується єдиний соціальнийвнесок. При нарахуванні та виплаті  заробітної плати «в конвертах» в більшості випадків заробітна платавища, порівняно з офіційним працевлаштуванням, оскільки в такій ситуації не здійснюються відрахування із заробітної плати, – саме цей факт є єдиним позитивним моментом неофіційного працевлаштування як для працівника, так і роботодавця, Однак у такому разі держава не отримує відрахувань з доходу особи, а сама особа позбавлена названих вище прав.

Законодавством заборонено платити працівнику менше за мінімальну заробітну плату. Тому багато людей отримує офіційно мінімальну платню, і з неї здійснюють відповідні відрахування, а решта суми заробітної плати за домовленістю між працівником і роботодавцем сплачується неофіційно «в конверті». Це  поширений спосіб тінізації заробітків – часткове відображення зарплати. Здавалося б, що такий вид розрахунку на користь  як роботодавцю, так і працівнику.Наймана особа офіційно працевлаштована, їй щомісячно нараховується мінімальна заробітна плата, з якої сплачено внески, а решта заробітку виплачується «в конверті», без сплати податків і внесків. Але такий спосіб оплати праці гарантує тільки мінімальний розмір пенсії, на яку важко прожити, враховуючи нинішнє соціально-економічне становище в державі.  А тому про гідну старість потрібно подбати вже сьогодні, вимагаючи від роботодавця декларувати заробітну плату в повному обсязі і відповідно сплачувати єдиний внесок.

Дорогі українці, задумайтесь над своїм майбутнім уже сьогодні, подбайте заздалегідь про гідний розмір вашої майбутньої пенсії. Вимагайте від роботодавця нараховувати та виплачувати  «білу» заробітну плату  –  прозоро та відкрито.

Офіційне оформлення трудових відносин та легалізація робочих  місць для роботодавця – це  позитивний імідж та репутація надійного партнера, що є запорукою процвітання бізнесу та примноження прибутків.

Затверджено критерії для зупинення реєстрації податкової накладної та вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної

Коростенська ОДПІ повідомляє, що 20.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621) (далі – Наказ №567).

Зазначеним Наказом затверджені:

– Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621);

– Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №754/30622).

Пунктом 4 Наказу 567 визначено, що Державній фіскальній службі України (далі – ДФС) необхідно:

– до 25.06.2017 здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п’ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення;

– щокварталу до п’ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки.

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі – Моніторинг) (п.1 Критеріїв оцінки).

Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями (пункт 6 Критеріїв оцінки):

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1) та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1), більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2), – реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 20.06.2017 №48.

                                                    Коростенська ОДПІ

До послуг платників ПДВ – новий електронний сервіс

З метою надання допомоги платникам податків при виконанні ними вимог п.16 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (із змінами і доповненнями) ДФС запроваджує новий електронний сервіс «Обмін розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами».

Про це інформує Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на головній сторінці офіційного веб-порталу (http://sfs.gov.ua) у розділі електронного сервісу «Електронна звітність».

Вимоги до електронних документів для здійснення обміну та до засобів надсилання документів:

  1. Формат документу повинен відповідати Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання (наказ Міністерства доходів і зборів від 29.11.2013 №729).
  2. Формат транспортного повідомлення відповідає вимогам уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і ДФС.
  3. Електронний документ надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку SOAP.
  4. Для криптографічних перетворень використовуються сертифіковані засоби ЕЦП, що відповідають законодавству України. Такі засоби наразі використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ДФСУ.

Інструкція з використання програмного забезпечення розміщена на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/aktualni-novovvedennya/201249.html

ДФС звернула увагу платників податків, що з 16.06.2017:

– підписання електронних документів для сервісу обміну розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для накладання електронного цифрового підпису:

Шлюз ДФС (Сервіс обміну документами 2017)-5792906.cer (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/aktualni-novovvedennya/201249.html);

– зашифрування електронних документів для сервісу обміну розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для шифрування:

Шлюз ДФС (Сервіс обміну документами 2017)-5792907.cer (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/aktualni-novovvedennya/201249.html).

Коростенська ОДПІ

Право на виплату доходу без наявності облікового номеру платника

Коростенська ОДПІ нагадує, що громадяни при отриманні доходів,  з яких утримуються податки, зобов’язані надавати податковому агенту інформацію про свій реєстраційний номер облікової картки, а особи, які за своїми релігійними переконаннями відмовилися від прийняття номеру і повідомили про це  відповідний контролюючий орган та мають відмітку у паспорті,  надають серію та номер паспорту. Вищезазначені документи, які ідентифікують фізичну особу, надаються також і при сплаті податків і зборів, у разі відкриття рахунків у банках або інших фінансових установах, при укладанні цивільно-правових договорів, реєстрації майна, транспортних засобів та інших активів, оформленні пільг, субсидій та інших соціальних виплат тощо. Тобто, в усіх документах, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, має зазначатися реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта).

Звертаємо увагу, документи, пов’язані з проведенням вищезазначених операцій, які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України.

Нагадаємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу. А для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття коду, зобов’язана особисто подати відповідному органу ДФС  повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред’явити паспорт.
Варто пам’ятати,  що про одержані фізособами доходи та сплачені з них суми податку податкові агенти зобов’язані повідомити контролюючі органи за ф.1ДФ, яка містить обов’язкову графу для заповнення «Податковий номер або серія та номер паспорта».

Враховуючи зазначені вимоги, податковий агент має право виплачувати дохід лише тим фізичним особам, які мають реєстраційний номер облікової картки платника податків, та громадянам України, у паспортах яких є відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

                                             Коростенська ОДПІ

Чи застосовується РРО при продажу б/у телефонів?

Коростенська ОДПІ  нагадує, що згідно з п. 296.10 ст. 296 Кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

Водночас норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

За поданням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено постановою Кабінету Міністрів України  від 16 березня 2017 року № 231 (далі – Перелік № 231).

Згідно з Переліком № 231 до таких товарів належать, зокрема, смартфони та мобільні телефони, що мають згідно з УКТ ЗЕД код 8517 12 00 00.

При цьому винятків щодо можливості незастосування РРО для техніки, яка була раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.

Отже, при роздрібній торгівлі мобільними телефонами, які були у використанні, фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку необхідно проводити розрахункові операції із застосуванням переведеного у фіскальний режим РРО.

Детальніше у листі ДФС України від 16.05.2017 № 205/Б/99-99-14-05-01-14/ІПК.

Коростенська ОДПІ

Документ, що підтвердить про непридатну нерухомість

Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.

Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. При необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.

На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає відповідний акт.

При неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання.

Якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.

При цьому додаються такі документи:

а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;

б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.

Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).

Таким чином, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.

                                            Коростенська ОДПІ

Пам’ятка фізичній особі-підприємцю з питань закриття підприємницької діяльності

Відповідно до пп.6 п.11.22 розділу XI Наказу Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року (із змінами та доповненнями від 18.03.2016 року) після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності у фізичної  особи  не припиняються її зобов’язання, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання. Цей статус накладає на неї обов’язок пройти документальну перевірку, здати заключну звітність і в повному обсязі розрахуватися з бюджетом за своїми зобов’язаннями.

Для зняття з обліку в органах ДФС фізичній особі необхідно:

– подати декларацію про майновий стан і доходи до органів ДФС, за місцем обліку, за останній базовий звітний період (у якій має відобразити винятково доходи від проведення  підприємницької діяльності) протягом 30 календарних днів з дня проведення держреєстрації припинення (п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України);

– подати до органів ДФС, за місцем обліку, Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (за формою № Д5 згідно з додатком 5 до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.04.15 № 435). Термін сплати за звітом настає в день його подання, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання звіту включно.

Головне управління ДФС у Житомирській області  може  призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України. Для цього видається наказ та направлення на перевірку, які вручаються платнику податків.

Ознайомившись з направленням та отримавши наказ про проведення позапланової документальної перевірки СГД надає для проведення перевірки первинні документи, що використовувались в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

За результатами проведеної перевірки підприємець отримує акт (довідку) перевірки, та забезпечує сплату визначених податкових зобов’язань (у разі встановлення порушень).

Після сплати усіх нарахованих платежів ГУ ДФС в області вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску та проводить зняття фізичної особи – підприємця з податкового обліку.

                                                 Коростенська ОДПІ

Пілотна кампанія з виявлення незадекларованої праці

Кабінетом Міністрів України постановою від 26.04.2017р.за № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Цим порядком визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юрособами) та фізособами, які використовують найману працю

У рамках проекту МОП «Зміцнення системи інспекції праці і механізмів соціального діалогу» у 4 областях України: Черкаська, Львівська, Одеська, Херсонська розпочалася Пілотна кампанія з виявлення незадекларованої праці. На підставі отриманих результатів і висновків будуть напрацьовані рекомендації щодо розроблення і впровадження плану діяльності Держпраці з подолання незадекларованої праці на всій території України.

                                                  Коростенська ОДПІ