До 1 липня всі власники елітних автомобілів та нерухомості отримали повідомлення – рішення про нараховані суми податків

Коростенська ОДПІ повідомляє, що до 1 липня 2017 року громадяни – власники житлової нерухомості та транспортних засобів отримали податкові повідомлення – рішення, в яких зазначені суми нарахованого податку на нерухоме майно та транспортного податку, а також реквізити для сплати зазначених податків. Сплатити вказану суму необхідно буде протягом 60 днів із дня вручення таких повідомлень.

Щодо обчислення та сплати податку на нерухомість повідомляємо, що база оподаткування об’єктів житлової нерухомості зменшується на пільгові квадратні метри:

–  для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 м. кв;

–    для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 м. кв;

–    для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (наприклад квартира + будинок), – на 180 м. кв.

Громадянам, які мають житлову нерухомість, площа якої перевищує зазначені пільгові метри, необхідно звернутися до податкової для проведення звірки даних щодо нерухомості для правильного нарахування податку та отримання податкового повідомлення – рішення.

Звертаємо увагу, що у поточному році громадяни сплачують податок на нерухомість за базовий 2016 рік.

Щодо обчислення та сплати транспортного податку нагадуємо, що з 1 січня 2017 року змінено розрахункову середню вартість автомобілів. Так, об’єктом оподаткування транспортним податком є транспортні засоби, з року випуску яких минуло не більше 5 років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2017 році – 1 мільйон 200 тис. гривень). Ставка транспортного податку становить 25 тисяч гривень на рік.

Коростенська ОДПІ

До уваги платників податків податку на додану вартість!

Коростенська ОДПІ повідомляє, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (далі – Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб).

Електронні формати Повідомлення та додатку до нього розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.

Повідомлення з додатками може бути сформоване та надіслане через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Повідомлення в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Нагадуємо, що Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованого в Мінюсті 16.06.2017 за №753/30621.

Коростенська ОДПІ

Затверджено новий порядок інформування роботодавців про порушення застосування податкової соціальної пільги

Коростенська ОДПІ повідомляє, що 30.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19.05.2017 №514, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.06.2017 за №693/30561 (далі – Наказ №514).

Зазначеним Наказом №514 затверджено:

– Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу (далі – Порядок);

– форму Повідомлення про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу (далі – Повідомлення про порушення).

Цей Порядок визначає процедуру інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, роботодавців платника податку про наявність порушень ним норм п.п.169.2.1 п.169.2 ст.169 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок, а також порядок інформування роботодавця про позбавлення платника податку – працівника такого роботодавця або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу (далі – ПСП) (п.1 Порядку).

Положення цього Порядку поширюються на роботодавців, працівники яких допустили порушення застосування ПСП (п.2 Порядку).

Структурний підрозділ контролюючого органу, до функцій якого належить аналіз даних податкової звітності чи проведення документальних перевірок, складає Повідомлення про порушення за формою, затвердженою Наказом №514, якщо платник податку отримував ПСП більше ніж за одним місцем нарахування (виплати) доходу або у разі отримання доходів, зазначених у п.п.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ.

Структурний підрозділ контролюючого органу ДФС, до функцій якого належить аналіз показників податкової звітності чи проведення документальних перевірок, у Повідомленні про порушення також зазначає про відновлення права працівника на ПСП платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), яка починає застосовуватись з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому суми недоплати ПДФО та штраф у розмірі 100 % суми недоплати повністю погашені платником податку на підставі включення таких сум до його річної податкової декларації у разі, якщо такі суми не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку.

Структурний підрозділ контролюючого органу, який склав Повідомлення про порушення, вносить його до Реєстру повідомлень про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Наказом №514 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 27.01.2014 №86 «Про затвердження Порядку інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу та форми Повідомлення про наявність порушень» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13.02.2014 за №289/25066).

Наказ №514 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 30.06.2017 №51.

Коростенська ОДПІ

 

До Житомирської митниці ДФС надійшло 12 запитів на отримання публічної інформації з початку року

Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон)  права кожного на доступ до публічної інформації розглянуто, запити які надійшли засобами поштового зв’язку, електронною поштою, факсом, телефоном.

Так, станом на 01.07.17 з початку року до Житомирської митниці ДФС  надійшло 12 запитів на отримання публічної інформації, з них 2 запита – поштою, 10 – електронною поштою в т.ч. 2 запити отримані митницею за належністю від Головного управління ДФС у Житомирській області, в порядку ч.3 ст.22 Закону.

Відповіді на запити надано запитувачам у встановлені законодавством строки, тобто  протягом  п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

В розрізі категорій запитувачів відповідно до Закону станом на 01.07.2017 з початку року Житомирською митницею ДФС розглянуто запити від:

– від фізичних осіб – 9 (75%);

– від представників засобів масової інформації – 3 (25%) в т.ч. відповідно до статті 22 Закону надіслано як розпоряднику інформації від інших  органів виконавчої влади – 2 запити.

Запитувачі, зверталися з проханням надати інформацію щодо:

– здійснення митних формальностей відносно товарів, транспортних засобів;

– митного режиму, за яким перебувають окремі транспортні засоби;

– сплати митних платежів;

– статистичних даних щодо експорту-імпорту товарів;

– кількості поставлених на облік осіб, які здійснюють операції з товарами та схвалених (уповноважених) експортерів  взятих на облік за 2014-2016 роки;

– кількості винесених рішень про призупинення митного оформлення,    найпоширеніших видів об’єктів інтелектуальної власності, по яким призупинялось митне оформлення на підставі даних митного реєстру;

– кадрових питань, зокрема щодо особистих даних окремих працівників особового складу митниці;

– кількості оформлених митних декларацій за 2015-2016 роки;

– іншої митної інформації.

За результатами розгляду задоволено 12 запитів на отримання публічної інформації у строки з дотриманням вимог статті 20 Закону.

До уваги запитувачів!

Згідно із частиною другою статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації», цей Закон не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом, а саме Законом України «Про звернення громадян».

Деякі запитувачі інформації ототожнюють такі поняття як запит на отримання публічної інформації, звернення, надання консультацій з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи, при цьому дані категорії звернень є різними за наступними ознаками: правовими підставами; визначенням понять; формами; строком розгляду; змістом; вимогами оформлення; оплатністю тощо.

Листи, які за змістом є зверненнями громадян (пропозиції, заяви, скарги тощо), мають бути оформлені з дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян», а запит на отримання публічної інформації має відповідати вимогам статей 1 та 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації.

 

Податковий календар на липень 2017 року

Фахівці Коростенської ОДПІ інформують платників, що:

Понеділок, 17 липня 2017

Останній день подання

звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за червень (форма № ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за червень.

Середа, 19 липня 2017

Останній день подання

декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать спільному підприємству з іноземними інвестиціями – резиденту України і знаходяться за її межами, за IІ квартал.

Останній день сплати

єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, за IІ квартал;

авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб, що здійснюються фізичними особами – підприємцями, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування.

Четвер, 20 липня 2017

Останній день подання

декларації акцизного податку за червень*;

звіту щодо коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (форма Ф4-ФСС з ТВП) за І півріччя;

звіту про путівки на санаторно-курортне лікування та путівки до дитячих закладів оздоровлення (форма Ф14-ФСС з ТВП) за IІ квартал **;

звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за IІ квартал;

податкової декларації з ПДВ за червень платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю

податкової декларації з рентної плати за червень з розрахунком:

– рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
– рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
– рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
– рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за червень у разі неподання податкової декларації на 2017 р.;

звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма № Д4 (місячна)) за червень.

Останній день сплати

авансового внеску з єдиного податку на липень платниками першої та другої групп;

єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за червень (крім гірничих підприємств).

П’ятниця, 28 липня 2017

Останній день сплати

акцизного податку за червень;

ПДВ за червень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за червень;

рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за червень;

рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів; магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України за червень;

рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за червень;

плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за червень;

єдиного податку платниками четвертої групи  за ІІ квартал;

авансового внеску податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами, за ІІ квартал;

авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за II квартал;

єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за червень;

податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень;

податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за червень на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;

військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень.

Понеділок, 31 липня 2017

Останній день сплати

податкових зобов’язань, визначених в податковій декларації про майновий стан і доходи, фізичними особами та особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, за результатами 2016 р.

______________* Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм цього Кодексу, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Кодексу).** Подається лікувально-профілактичними закладами.

 

Мирослав Продан: Економічний ефект роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних сягає 1 млрд. грн. щомісяця

У червні по деклараціях травня платники додатково самостійно задекларували ПДВ на суму понад  2,2 млрд. грн. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в інтерв’ю «Українським новинам».

Він зазначив, що економічний ефект тільки за час дії тестового режиму системи моніторингу ризиків та блокування накладних сягає понад 1 млрд. грн. щомісячно.

Так, за словами в.о. Голови ДФС, у грудні 2016 року обсяг можливого фіктивного ПДВ складав 1,3 млрд. грн., у березні –  981 млн. грн., у квітні, з початком роботи система моніторингу ризиків у тестовому режимі – 289 млн. грн., травні – 140 млн. грн., у червні – 56,6 млн. грн.

«Якщо зменшується схемний податковий кредит, за рахунок якого реальний сектор економіки мінімізував свої податкові зобов’язання, то, відповідно, сьогодні всі ці суми декларуються і сплачуються в бюджет», – наголосив Мирослав Продан.

Він зазначив, що ДФС готова до роботи в звичайному режимі системи моніторингу ризиків та блокування накладних, а також повідомив, що системи ДФС в результаті масштабних кібератак не постраждали.

«Всі дані, всі бази – цілі. 29 червня всі інформаційні ресурси були запущені і платники мали можливість і реєструвати накладні, і коригувати, реєструвати заяви платника податків, мали доступ до особистих даних. За даними на 30 червня, кількість податкових накладних та розрахунків коригування, поданих до Державної фіскальної служби на реєстрацію 29 та 30 червня, відповідало середньому рівню подання таких документів в аналогічні дні попередніх місяців», – зазначив Мирослав Продан.

Крім того, нагадуємо, що, враховуючи численні побажання бізнесу, Державна фіскальна служба України ініціювала розробку законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних».

Зазначений законопроект було розроблено Міністерством фінансів України та винесено на розгляд Уряду.

Прийняття цього законопроекту врегулює ситуацію неумисного порушення платниками податку граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з причин несанкціонованого втручання третіх осіб у роботу комп’ютерних мереж.

Прес-служба Державної фіскальної служби України

Платники можуть користуватися Електронним кабінетом платника для формування та подання звітності

Альтернативною системою для формування та подання звітності сьогодні є «Електронний кабінет платника», сервіс розроблений та запроваджений Державною фіскальною службою України. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в інтерв’ю «Українським новинам».

«Тут принаймні все захищене і всі, хто користувались ним, свої дані зберегли», – зазначив Мирослав Продан щодо роботи «Електронного кабінету платника».

Він також повідомив про плани ДФС щодо виведення в електронний формат всіх адміністративних, консультативних, будь-яких інших послуг, які надає ДФС платникам податків, та впровадження електронного обміну інформацією з центральними органами влади, правоохоронними органами.

За словами очільника ДФС, це в принципі зменшить корупційні прояви, оскільки фізично платник та інспектор не матимуть ніякого контакту.

«Останнім часом ми запровадили можливість отримання електронної довідки про відсутність заборгованості, яка потрібна для участі суб’єктів в тендерних процедурах. Її отримання раніше вважалося проблемною, я б, навіть, сказав закорумпованою, оскільки  у посадової особи ДФС є 10 днів на видачу цієї довідки, а, як правило, вона потрібна на завтра чи післязавтра», – підкреслив Мирослав Продан.

За його словами, ще до кінця року ДФС планує забезпечити повноцінне функціонування електронного кабінету щодо можливості сплати податків юридичними  особами. Сьогодні вони можуть тільки здавати звіт в електронному вигляді і фактично отримувати всі довідки.

Мирослав Продан зазначив, що сьогодні «Електронному кабінеті платника» зареєстровано понад 8 мільйонів користувачів з більш ніж 70 країн світу.

Прес-служба Державної фіскальної служби України

З 1 липня електронна система автоматизованого моніторингу запрацює в повному режимі

Коростенська ОДПІ нагадує, що з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).

Додамо, що електронну систему побудовано з використанням критеріїв, визначених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за № 753/30621.

Окрім того, звертаємо увагу, що автоматизований моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності (Таблиця даних платника податку), якщо комісією ДФС прийнято рішення про врахування такої інформації.

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв наказу, – реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 ПКУ.

Оскільки до 1 липня електронна система працює в тестовому режимі та період з  01.04.2017 по 01.07.2017р. є перехідним, процедура, визначена п.201.16 ПКУ здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі. Лише з настанням липня електронна система має запрацювати в повному режимі та  блокуватиме реєстрацію ризикових податкових накладних.

В той же час, звертаємо увагу платників податку на додану вартість, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, а у перехідний період (з 01.04.2017 по 01.07.2017) у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платник має право надати Таблицю даних платника податків.

Коростенська ОДПІ

Прискорена амортизація основних засобів – вимоги законодавства

Коростенська ОДПІ повідомляє, що відповідно до пункту 43 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку на прибуток під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи можуть використовувати, починаючи з 1 січня 2017 року, мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 1 січня 2017 року та у разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги:

– основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

– основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року;

– основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання зазначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимого строку амортизації, визначеного у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

– збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;

– зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 статті 138 цього ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Під час застосування положень цього пункту норми пункту 138.3 статті 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.

У разі проведення реорганізації чи виділу право на застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті, переходить до правонаступника(ів) відповідно до частки капітальних інвестицій, отриманих таким правонаступником(ами) згідно з розподільчим балансом чи передавальним актом.

Підпунктом 138.3.3 п.138.3 ст.138 ПКУ визначено, що до основних засобів четвертої групи належать машини та обладнання.

Коростенська ОДПІ

 

 

 

Про терміни звітування та сплати податку платниками єдиного податку третьої групи

Коростенська ОДПІ нагадує, що відповідно до пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п.294.2 ст.294 ПКУ).

Згідно з підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі у разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п.49.20 ст.49 ПКУ).

Таким чином, граничні терміни звітування платниками єдиного податку третьої групи за звітні періоди поточного року є:

– 10.05.2017 – за перший квартал 2017 року;

– 09.08.2017 – за півріччя 2017 року;

– 09.11.2017 – за три квартали 2017 року;

– 09.02.2018 – за 2017 рік.

Відповідно до пункту 295.3 статті 295 ПКУ платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Сплата єдиного податку платниками третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п.295.4 ст.295 ПКУ).

Враховуючи вищезазначене граничний термін сплати єдиного податку платниками третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, за звітні періоди 2017 року наступні:

– 19.05.2017 – за перший квартал 2017 року;

– 18.08.2017 – за другий квартал 2017 року;

– 17.11.2017 – за третій квартал 2017 року;

– 19.02.2018 – за четвертий квартал 2017 року.

                                           Коростенська ОДПІ

Переваги офіційного працевлаштування

Кожна людина має право на працю, що включає можливістьзаробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується, – це право гарантуєтьсястаттею 43 Конституції України.

Для працівників, які вже працюють, та для тих, які мають намір влаштуватися на роботу, важливо розуміти способи виплати і розміри заробітної плати та їх вплив на соціальне та пенсійне забезпечення, адже офіційне працевлаштування — це певна гарантія роботодавцем соціальних, економічних, трудових та інших прав працівника.

Небезпека „тіньової” зайнятості, як і „тіньової” заробітної плати, полягає не стільки в тому, що бюджет недоотримує кошти у вигляді несплачених податків та відрахувань до Пенсійного фонду, а й у тому, що громадяни ризикують втратити право на пенсію, чи на її частину, адже при обчисленні пенсії враховується розмір зарплати,  а для призначення пенсії за вікомнеобхідно15 років страхового стажу.

Саме тому одним з пріоритетних питань сьогодення, які потребують негайного вирішення, є детінізація зайнятості населення та легалізація заробітної плати. Державою здійснюються певні кроки в цьому напрямку, зокрема, в частині зменшення відсотку єдиного соціального внеску для страхувальників. Однак соціальний захист сьогодні та пенсійне забезпечення в майбутньому залежить, перш за все, від свідомої громадянської позиції самих працюючих.

     Тому ми переконливо радимо працівникам, яким пропонують роботу без укладання трудового договору з оплатою праці «у конверті», перш, ніж погодитися на дану пропозицію, зважити всі переваги офіційного працевлаштування, серед яких:

  1. Економічні й соціальні гарантії. Це означає, що після офіційного укладання трудового договору працівник користується такими правами, як право на гарантований розмір заробітної плати (у тому числі доплати, надбавки й заохочувальні виплати); право на відпустку, у тому числі додаткову й без збереження зарплати, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами; право на оплату лікарняного; право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці; право на скорочений робочий день, тиждень через шкідливі умови праці; право не працювати у вихідний і святковий день; право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника; право на допомогу в зв’язку з безробіттям; право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань; право на зарахування виробничого стажу; право на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості; право на гарантії за колективним договором.

         Заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника, про яку щомісячно   та в повному обсязі звітує роботодавець і з якої здійснюється сплата єдиного внеску, забезпечує працівника повним соціальним захистом, гарантованим державою, а період роботи зараховується в повному обсязі дл стажу, який буде разом із розміром заробітної плати  враховуватися при  нарахуванні пенсійної виплати.

  1. Трудові гарантії. Офіційне укладення трудового договору захищають найманого працівника відповідно до чинного трудового законодавства у разі порушення його прав, а саме: якщо роботодавець затримує виплату заробітної плати; відмовляється оплатити виконану роботу; не додержується інших своїх зобов’язань.

Відсутність офіційно оформлених трудових відносин між роботодавцем і працівником означає, що працівник не матиме всіх перелічених гарантій.

На жаль, реальністю сьогодення є той факт, що за офіційного працевлаштування працівник у більшості випадків отримує низьку заробітну плату. Це зумовлено тим, що із офіційної заробітної плати відраховується податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, а на фонд оплати праці нараховується єдиний соціальнийвнесок. При нарахуванні та виплаті  заробітної плати «в конвертах» в більшості випадків заробітна платавища, порівняно з офіційним працевлаштуванням, оскільки в такій ситуації не здійснюються відрахування із заробітної плати, – саме цей факт є єдиним позитивним моментом неофіційного працевлаштування як для працівника, так і роботодавця, Однак у такому разі держава не отримує відрахувань з доходу особи, а сама особа позбавлена названих вище прав.

Законодавством заборонено платити працівнику менше за мінімальну заробітну плату. Тому багато людей отримує офіційно мінімальну платню, і з неї здійснюють відповідні відрахування, а решта суми заробітної плати за домовленістю між працівником і роботодавцем сплачується неофіційно «в конверті». Це  поширений спосіб тінізації заробітків – часткове відображення зарплати. Здавалося б, що такий вид розрахунку на користь  як роботодавцю, так і працівнику.Наймана особа офіційно працевлаштована, їй щомісячно нараховується мінімальна заробітна плата, з якої сплачено внески, а решта заробітку виплачується «в конверті», без сплати податків і внесків. Але такий спосіб оплати праці гарантує тільки мінімальний розмір пенсії, на яку важко прожити, враховуючи нинішнє соціально-економічне становище в державі.  А тому про гідну старість потрібно подбати вже сьогодні, вимагаючи від роботодавця декларувати заробітну плату в повному обсязі і відповідно сплачувати єдиний внесок.

Дорогі українці, задумайтесь над своїм майбутнім уже сьогодні, подбайте заздалегідь про гідний розмір вашої майбутньої пенсії. Вимагайте від роботодавця нараховувати та виплачувати  «білу» заробітну плату  –  прозоро та відкрито.

Офіційне оформлення трудових відносин та легалізація робочих  місць для роботодавця – це  позитивний імідж та репутація надійного партнера, що є запорукою процвітання бізнесу та примноження прибутків.

Затверджено критерії для зупинення реєстрації податкової накладної та вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної

Коростенська ОДПІ повідомляє, що 20.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621) (далі – Наказ №567).

Зазначеним Наказом затверджені:

– Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621);

– Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №754/30622).

Пунктом 4 Наказу 567 визначено, що Державній фіскальній службі України (далі – ДФС) необхідно:

– до 25.06.2017 здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п’ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення;

– щокварталу до п’ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки.

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі – Моніторинг) (п.1 Критеріїв оцінки).

Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями (пункт 6 Критеріїв оцінки):

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1) та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1), більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2), – реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 20.06.2017 №48.

                                                    Коростенська ОДПІ