Втрачено Книгу обліку доходів і витрат: що робити

Відповідно до п. 177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга) та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги та порядок її ведення, що ведуть фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, затверджена наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок).

Згідно з п. 44.5 ст. 44 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ (це документи обігу та обов’язок їх зберігання), платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності. Платник зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Відповідно до п. 6.10 розд. 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, із змінами та доповненнями у разі втрати Книги фізична особа – підприємець повинна звернутися до органів внутрішніх справ для подання заяви про втрату Книги та отримати довідку про надання такої заяви.

Статтею 121 ПКУ визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Згідно з ст. 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні порушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, у разі втрати фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування Книги до нього застосовується адміністративна та фінансова відповідальність за умови недотримання ним вимог п. 44.5 ст. 44 ПКУ.

                                 Коростенська ОДПІ

Продаж овочів і фруктів, вирощених на власній садибі, не оподатковується

Коростенська ОДПІ нагадує, що відповідно до положень Податкового кодексу України, не оподатковуються доходи фізичних осіб, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції. При цьому така продукція має бути вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:

– садівництва, для будівництва і обслуговування житлового будинку (присадибні ділянки), для індивідуального дачного будівництва. Звільнення від оподаткування поширюється і на випадки, коли власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує).

– особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

У разі перевищення розміру площі земельних ділянок більше 2 гектар, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах (за ставками – податок на доходи фізичних осіб – 18 % і військовим збором – 1,5 %).

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок (форма 3-ДФ, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 №32).

Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

                                       Коростенська ОДПІ

Ведення обліку фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування

Коростенська ОДПІ повідомляє, що обов’язки платника податків встановлено статтею 16 ПКУ. Так, платник податків зобов’язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Кодексу), а також забезпечувати збереження документів, пов’язаних з виконанням податкового обов’язку, протягом строків, установлених Кодексом (пп. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 Кодексу). Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 Кодексу. Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Кодексу фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Книга обліку доходів і витрат), та Порядок її ведення затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 р. N 481, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.10.2013 р. за N 1686/24218 (далі – наказ N 481).

Отже, відповідно до вимог Кодексу, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування з метою обчислення оподаткованого доходу зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат у порядку, встановленому наказом N 481.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (зі змінами) (далі – Закон N 996-ХIV) цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі – підприємства), які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством (п. 1 ст. 3 Закону N 996-ХIV).Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону N 996-ХIV).Враховуючи викладене, ведення бухгалтерського обліку та визначення облікової політики для фізичної особи – підприємця не є обов’язковими.

                                  Коростенська ОДПІ

 

 

 

Розгляд заяв на розблокування податкових накладних/розрахунків коригування

Коростенська ОДПІ  зазначає, що відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків має право подати документи та пояснення до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування (далі – ПН/РК).

Всі надані платником податків пакети документів, вичерпний перелік яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №754/30622 зі змінами, опрацьовуються щоденно в порядку отримання документів.

Відповідно до п.21 Порядку роботи комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30622, рішення Комісії про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Це рішення підписується, реєструється та надсилається платнику податків у порядку, встановленому ст.42 розділу ІІ ПКУ, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Відповідне інформація з цього питання розміщена у категорії 101.17 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

                                 Коростенська ОДПІ

На спрощеній та загальній системі оподаткування на сьогодні здійснюють діяльність 1 млн. 650 тис. фізичних осіб – підприємців

З початку поточного року з 454 тис. фізичних осіб – підприємців, які подали заяву про зупинення своєї діяльності, 368,4 тис. – протягом останніх років не здійснювали підприємницької діяльності.

Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк під час засідання Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при ДФС, коментуючи питання щодо нібито закриття значної кількості підприємців через підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень.

 «Це підприємці, які фактично перебували на загальній системі оподаткування та протягом останніх років не здійснювали підприємницької діяльності, не отримували доходів та не сплачували жодних податків. Вони припинили діяльність через прийняті зміни до закону №2464 «Про збір та облік соціального внеску за обов’язкове державне соціальне страхування», які передбачають сплату фізособою-підприємцем 22% ЄСВ від мінімальної заробітної плати, навіть якщо не має ніякого фінансового результату», – зазначив Павло Дроняк.

За його словами, з початку 2017 року закрилося лише 85,8 тис. підприємців, які дійсно проводили діяльність та сплачували податки. В той же час відкрилося 196 тис. нових підприємців.

«По всіх податках, які сплачують фізичні особи підприємці – єдиний податок, ПДВ, ПДФО, ЄСВ – спостерігається значний приріст надходжень. Припинили діяльність ті підприємці, які були «сплячими», тобто подавали порожню декларацію раз на рік. Ці платники просто вирішили для себе, що працювати надалі не планують, а тому не хочуть сплачувати щомісяця по 704 грн.», – підкреслив Павло Дроняк.

Загалом, за словами посадовця, на спрощеній та загальній системі оподаткування на сьогодні перебуває 1 млн. 650 тис. фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність.

                        Прес-служба Державної фіскальної служби України

Понад 63,9 тис. автомобілів з іноземною реєстрацією знаходяться на території України незаконно

Понад 63,9 тис. транспортних засобів комерційного та особистого користування з іноземною реєстрацією, ввезених протягом 2015 – 2017 років в режимі транзиту та тимчасового ввезення, перебувають в Україні з порушенням терміну.

Так, у 2015 році з ввезених майже 549,6 тис. автомобілів (майже 77,3 тис. у режимі транзит та 472,3 тис. – тимчасового ввезення) не було вивезено понад 21,5 тисяч.

У 2016 році – з ввезених в Україну майже 712,6 тис. (124,1 тис. – у режимі транзит, 588,4 тис. – тимчасового ввезення) не виїхали 54,3 тис. авто. З них з порушенням терміну в країні перебувають понад 32 тис. транспортних засобів.

З початку 2017 року (станом на 04.08.2017) з 492,5 тис. авто, ввезених у режимі транзиту (111,9 тис.) та тимчасового ввезення (380,6 тис.) не виїхало за межі країни майже 72,3 тис. автомобілів. З них майже 10,4 тис. перебувають в Україні з порушенням термінів.

Загалом, з 2015 року митниками було складено понад 26,1 тис. протоколів про порушення митних правил за ст. 470 (порушення термінів транзиту) та  майже 4,9 тис. протоколів про порушення митних правил за ст. 481 (порушення термінів тимчасового ввезення) Митного кодексу України.

За цей період за порушення термінів транзиту та термінів тимчасового ввезення митницями було накладено штрафів на суму понад 206,5 млн. грн.

                         Прес-служба ДФС України

Зупинена реєстрація ПН/РК в ЄРПН: порядок надання платником ПДВ пояснень та/або копій документів

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄДРП) платник податку на додану вартість має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України (далі – ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРП або відмову у такій реєстрації, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п.п.«в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Таке право зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у ПН/РК, реєстрацію якої/якого зупинено (п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 21.07.2017 №654, що зареєстрований у Мінюсті 07.08.2017 за №966/30834) (далі – Наказ №567), у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі – Критерії оцінки), затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (далі – Перелік).

Переліки таких документів для критеріїв, визначених підпунктами 1) та 2) пункту 6 Критеріїв оцінки, затверджених наказом №567, є ідентичними. Платнику ПДВ необхідно надавати лише копії тих документів, завірені належним чином, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена у ПН, що зупинена.

Як визначено Наказом №567, з 12.08.2017 письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДФС виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК (далі – Повідомлення) за формою J(F)1312602.

Всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення. Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини ПН/РК (з відповідними знаками).

При цьому Повідомлення формується по кожній окремо ПН/РК, реєстрацію якої/якого зупинено в ЄРПН.

До Повідомлення щодо кожної ПН/РК в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360102 у форматі PDF копії усіх необхідних первинних документів (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МГб).

Сформувати та направити Повідомлення з додатками можна:

► через особистий кабінет електронного сервісу ДФС «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за посиланням cabinet.sfs.gov.ua;

► через офіційний веб-портал ДФС за допомогою безкоштовного програмного забезпечення ДФС та будь-якого програмного забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) – за вибором платника самостійно на власний розсуд.

Перша квитанція, яку отримає платник після відправлення Повідомлення та додатку, підтверджує передачу платником документа в електронному вигляді; друга квитанція визначає статус документа – «Прийнято»/«Не прийнято».

У разі зупинення РК на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником ПДВ – продавцем, що зазначений у РК та ПН, яка коригується.

Коростенська ОДПІ

В Електронному кабінеті платника запроваджено новий сервіс для платників та фінансових установ

ДФС створено програмний інтерфейс (API) та клієнтське програмне забезпечення для використання у зовнішніх програмних продуктах банків та інших фінансових установ з метою відправки та приймання електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків через Електронний кабінет (Програмний модуль).

Починаючи з 1 вересня 2017 року через взаємодію API «Електронного кабінету» та Програмного модуля забезпечується:

– завантаження файлів повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у національній та іноземній валютах, про відкриття/закриття рахунків платників податків у цінних паперах, про відкриття/закриття кореспондентських рахунків в установах банків, які формуються програмним забезпеченням фінансових установ;

– накладення на файл повідомлення електронних цифрових підписів (ЕЦП) відповідальних посадових осіб фінансових установ у встановленому порядку. Використовується ЕПЦ будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів .

– відправлення та приймання файлів повідомлень контролюючими органами;

– отримання квитанції про результати обробки переданого файлу (квитанції про одержання файла повідомлень (перша квитанція), про прийняття до оброблення файла повідомлень (друга квитанція)).

Програмний модуль та Інструкція з його використання розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків.

                                Прес-служба Державної фіскальної служби України

Про звітування фізичними особами – «єдинниками» за новою формою декларації

Коростенська ОДПІ нагадує, що 05.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.04.2017 за №478/30346 (далі – Наказ №369).

Наказом №369, зокрема, внесені зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.

Відповідно до п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Згідно з п.50.1 ст.50 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи те, що базовим звітним періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а для платників першої та другої груп – календарний рік (п.294.1 ст.294 ПКУ), то форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця з урахуванням змін, внесених Наказом №369, використовуватиметься платниками єдиного податку:

► третьої групи для складання звітності за 9-ть місяців 2017 року, починаючи з 01.10.2017;

► першої та другої груп для складання звітності за 2017 рік – з 01.01.2018.

При цьому для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, нова форма декларації використовуватиметься з 01.10.2017.

                                       Коростенська ОДПІ

Коли нарахування єдиного внеску здійснюється не на мінімальну зарплату

Коростенська ОДПІ нагадує, що відповідно до частини 5 статті 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Нагадуємо, що відповідно до ст.8 Закону України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» на 2017 рік з 1 січня встановлена мінімальна заробітна плата 3200 грн. на місяць.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись положеннями Закону №2464 не застосовується мінімальна зарплата для нарахування єдиного внеску у наступних випадках:

► до заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи – базою нарахування єдиного внеску є отриманий дохід (прибуток) незалежно від його розміру;

► до заробітної плати (доходу) працівника – інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41%;

► до заробітної плати (доходу) працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3%;

► до заробітної плати (доходу) підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів, де застосовується ставка 5,5% (для працюючих інвалідів);

► до працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більше як 7 календарних днів після прийняття рішення про припинення АТО;

► якщо працівника прийнято не з першого робочого дня та звільнено не останнім робочим днем звітного місяця;

► якщо працівник повний місяць перебуває у відпустці без збереження заробітної плати – база нарахування єдиного внеску відсутня;

► для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці – єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних визначається після надання листка непрацездатності).

                                    Коростенська ОДПІ