План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік буде оприлюднено на веб-порталі ДФС до 25 грудня 2017 року

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797) внесено зміни до пункту 77.1 статті 77 Кодексу, які набрали чинності з 01.01.2017.

Відповідно до пункту 77.1 статті 77 Кодексу (зі змінами) план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Вказані зміни знайшли відображення в наказі Мінфіну від 27.02.2017 № 294 «Про затвердження змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 березня 2017 року за № 368/30236, розміщений на офіційному веб-сайті ДФС у розділі «Відкриті дані»), яким передбачено, що річний план-графік складається починаючи з 2018 року.

Таким чином, платники податків зможуть ознайомитись з планом-графіком на 2018 рік на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України в термін, визначений Податковим кодексом України.

                                    Прес-служба Державної фіскальної служби України

Вимоги до оформлення первинних документів

Коростенська ОДПІ  повідомляє щодо оформлення первинних документів.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п.2 ст.6 Закону №996).

Таким чином, підтверджуючі первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку. З питань щодо правильного оформлення первинних документів необхідно звертатись до Міністерства фінансів України.

Водночас ст.1 Закону №996 визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція – це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Згідно зі ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій.

Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов’язкові, реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформацію з зазначеного питання розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (лист ДФС України від 23.05.2017 №295/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx;CABINET=LJ5Ylrkq2ZYQKmUbomwy6kwa3W5taTIYHXEXQHGSM0RVVDfDhR3F!-1207047844?redirect=pub_card .

                                                                  Коростенська ОДПІ

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи

Коростенська ОДПІ нагадує про законодавчі положення частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (із змінами та доповненнями), якими визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та інформування Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу.

Відтак, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається в порядку, визначеному постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413 власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Сектор організації роботи Коростенської ОДПІ

Після внесення змін в держреєстратора щодо виду діяльності платник єдиного податку повинен звернутися в податкову

Після визначення платником єдиного податку КВЕДу нового виду діяльності чи з метою заміни основного, спочатку потрібно звернутися до держреєстратора для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань із заявою за формою № 11. У заяві обов’язкового треба зазначити лише ті КВЕДи, які заплановано додати та/або виключити,: навпроти коду виду економічної діяльності потрібно проставити позначку «х», вказавши таким чином, який КВЕД необхідно включити або виключити.

У разі якщо попередні класифікатори актуальні та саме за ними планується здійснювати діяльність і надалі, то в заяві вони не зазначаються.

Зазначимо, що заяву може бути подано тільки особисто заявником або його представником.

Після подання заяви до держреєстратора потрібно подати заяву до контролюючого органу за місцем реєстрації, зазначивши нові види діяльності.

Термін подання заяви у разі зміни видів господарської діяльності:

для I та  II груп платників єдиного податку  – не пізніше 20 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни;

для III та  IV груп платників єдиного податку – разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.

У разі якщо підприємець отримав дохід від здійснення діяльності, не зазначеної в Єдиному державному реєстрі як підприємницька діяльність, то такий дохід вважається отриманим не як підприємцем, а як фізичною особою.

У такому випадку платник зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподаткованого доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 Податкового кодексу). Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування.

Крім того, така особа є платником військового збору. Ставка збору становить 1,5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.163.1 ст.163 зазначеного кодексу.

Якщо є підприємець отримав дохід від здійснення підприємницької діяльності, зазначеної в Єдиному державному реєстрі, але  при цьому не зазначеної в Реєстрі платників єдиного податку у зв’язку з відсутністю заяви про внесення змін до цього реєстру, то в такому разі платник єдиного податку зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (пп.7 пп.298.2.3 п. 298.2 ст.298 цього Кодексу).

Крім того, до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесених до першої або другої групи, ставки єдиного податку встановлюється у розмірі 15 відсотків.

Довідково: журнал «Вісник. Право знати про податки і збори» № 17, травень 2017, ст.30.

                                       Сектор організації роботи Коростенської ОДПІ

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій: затверджено порядок

Державна фіскальна служба України затвердила Порядок організації роботи органів доходів і зборів із надання індивідуальних податкових консультацій

Порядок організації роботи органів доходів і зборів із надання індивідуальних податкових консультацій затверджено  наказом ДФСУ від 25.04.2017 р. №293.

 Порядок розроблено з метою забезпечення єдиного підходу до розгляду та надання відповідей на звернення платників податків до органів доходів і зборів на отримання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі та визначає процедуру взаємодії між структурними підрозділами ДФС, головними управліннями ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі – ГУ ДФС), Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – ІДД ДФС) під час розгляду запитів платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій, які надійшли з 1 квітня 2017 року.

У Порядку визначено, що звернення платників податків на отримання ІПК, що надходитимуть на адресу ДФС, в обов’язковому порядку будуть проходити реєстрацію в структурному підрозділі, який несе відповідальність за правильність реєстрації та дотримання порядку проходження кореспонденції.

 За допомогою автоматизованої інформаційної системи “Управління документами” звернення надсилатимуться посадовим особам ДФС до виконання.

Після реєстрації і відповідного документального оформлення структурний підрозділ, відповідальний за реєстрацію вхідної кореспонденції (у день отримання звернення), здійснює його попередній розгляд та забезпечує підготовку керівництву ДФС проекту резолюції до документа із визначенням головного виконавця (відповідно до функціональних повноважень), співвиконавців, рівня контролю, змісту доручення, терміну виконання документа.

Розгляд звернень здійснюється у порядку та строки, визначені статтею 52 глави 3 розділу II ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація надаватиметься за таких умов:

  • у разі дотримання платником податків вимог до форми звернення та відсутності обставин, визначених пп. 1.5.3 підрозділу 1 розділу II цього Порядку, структурним підрозділом ДФС готується проект індивідуальної податкової консультації, який погоджується з усіма зацікавленими структурними підрозділами та підписується керівництвом ГУ ДФС та/або уповноваженою особою;
  • підписана керівництвом та зареєстрована в ДФС сканована копія індивідуальної податкової консультації разом із копією звернення та іншими документами (за наявності) не пізніше 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення, надсилається супровідним листом до ДФС засобами АІС “Управління документами” (із позначкою “ІПК”) для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій. Реєстраційний номер супровідного листа повинен містити літери “ІПК”;
  • на адресу платника податків надсилається лист, у якому повідомляється про направлення до ДФС індивідуальної податкової консультації для прийняття рішень.

 Отриманий від ДФС пакет документів реєструється у ДФС в АІС “Управління документами” у вхідній картотеці “ІПК”.

Структурний підрозділ, визначений головним виконавцем, після отримання такої ІПК та додатків до неї протягом 10 календарних днів, що настають за днем їх отримання, але не пізніше 35 календарних днів, що настають за днем отримання відповідного звернення, приймає рішення про внесення або про відмову у внесенні відомостей про індивідуальну податкову консультацію до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій.

Якщо індивідуальна податкова консультація, підготовлена ДФС, відповідає вимогам ПКУ, відповідальний виконавець у ДФС:

  • направляє лист-погодження до ДФС;
  • заповнює проект картки обліку публічної інформації (тип “індивідуальна податкова консультація”).

 Індивідуальна податкова консультація може бути оскаржена до суду відповідно до п. 53.2 ПКУ. У разі скасування судом ІПК структурний підрозділ, який готував таку консультацію, протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду, готує нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

У разі встановлення ДФС невідповідності ІПК висновкам, викладеним у рішенні суду, така індивідуальна податкова консультація повертається до ДФС для доопрацювання у строк не більше 5 календарних днів. Доопрацьована ІПК направляється до ДФС для розгляду питання внесення останньої до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій.

                                    Сектор організації роботи Коростенської ОДПІ

Що не є доходом платника єдиного податку

Коростенська ОДПІ  нагадує платникам єдиного податку першої – третьої груп про те, що згідно з пунктом 292.11 статті 292 Податкового кодексу України ( далі – ПКУ)  до складу доходу платника єдиного податку не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному у ПКУ.

                   Сектор організації роботи Коростенської ОДПІ

Окремі питання застосування реєстратора розрахункових операцій

Коростенська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 17.05.2017 №226/6/99-99-14-05-01-14/ІПК (далі – лист ДФС №226) надала роз’яснення щодо окремих питань при здійснені господарської діяльності з застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а саме, чи зобов’язаний суб’єкт господарювання, у разі якщо протягом дня не здійснювались розрахункові операції, а проведена операція «службове внесення», «службове винесення готівки» або «нульовий чек», друкувати фіскальний звітний чек, та яка відповідальність за не роздрукування такого чеку?

Так, Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) визначаються правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Зокрема, статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів,  платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця, оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 9 ст.3 Закону №265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на РРО (за винятком  автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Враховуючи зазначене, у разі якщо суб’єктом господарювання протягом дня не здійснювались розрахункові операції, то фіскальний звітний чек друкувати не потрібно.

Окремо зазначаємо, що п.9 ст.17 Закону №265 визначено відповідальність за порушення вимог цього Закону: до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі неподання до органів державної податкової служби звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку, у разі обов’язковості її подання.

Лист №7307 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72133.html

Сектор організації роботи Коростенської ОДПІ

Єдиний внесок до витрат звітного чи наступного року?

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435), фізична особа – підприємець, без використання праці найманих працівників, формує та подає звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) сама за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що фізичні особи – підприємці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік на підставі даних річної податкової декларації, до 10 лютого наступного року.

Згідно з п.177.4.3 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, належать суми єдиного внеску у розмірах і порядку, встановлених законом.

Тобто фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок за звітний рік до 10 лютого наступного року після подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску, тому суму сплаченого єдиного внеску за звітний рік відносять до складу витрат наступного року.

Однак, якщо єдиний внесок сплачувався протягом звітного року, то фізичні особи – підприємці мають право включити сплачену суму до складу витрат звітного року.

                             Сектор організації роботи Коростенської ОДПІ

Неподана фінансова звітність: податкові наслідки

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).

Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.

При неподанні до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Тобто неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

                                         Сектор організації роботи Коростенської ОДПІ

Механізм виявлення неоформлених працівників прийнято Кабміном України

26.04.2017 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 295 «Деякі питання реалізації ст. 259 Кодексу законів про працю України та ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Мета акта — забезпечення виконання положень ст. 259 КЗпП, Конвенції МОП № 81 «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», а також забезпечення реалізації делегованих органам місцевого самоврядування повноважень у сфері праці.

Рішенням Уряду врегульовується механізм державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Зокрема, запроваджуються нові підходи у відносинах держави та бізнесу, згідно з якими головними пріоритетами інспекторів праці визначені профілактична робота та консультування роботодавців.

Так передбачено, що роботодавці можуть ініціювати проведення державними інспекторами регулярних інформаційно-роз’яснювальних кампаній щодо найбільш ефективних способів дотримання норм законодавства про працю, захисту і поновлення трудових прав працівників.

Запроваджується також можливість проведення за бажанням роботодавця так званого аудиту трудового законодавства, а заходи впливу застосовуватимуться лише у випадку, якщо роботодавець відмовляється усувати порушення законодавства про працю.

Водночас ухваленою постановою визначено механізм виявлення неоформлених працівників, що є черговим кроком Уряду в боротьбі за легалізацію доходів громадян та недобросовісних підприємців.

Детальніше за посиланням: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249951759

                                       Сектор організації роботи   Коростенської ОДПІ