Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи

Коростенська ОДПІ нагадує про законодавчі положення частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (із змінами та доповненнями), якими визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та інформування Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу.

Відтак, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається в порядку, визначеному постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413 власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Сектор організації роботи Коростенської ОДПІ

Після внесення змін в держреєстратора щодо виду діяльності платник єдиного податку повинен звернутися в податкову

Після визначення платником єдиного податку КВЕДу нового виду діяльності чи з метою заміни основного, спочатку потрібно звернутися до держреєстратора для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань із заявою за формою № 11. У заяві обов’язкового треба зазначити лише ті КВЕДи, які заплановано додати та/або виключити,: навпроти коду виду економічної діяльності потрібно проставити позначку «х», вказавши таким чином, який КВЕД необхідно включити або виключити.

У разі якщо попередні класифікатори актуальні та саме за ними планується здійснювати діяльність і надалі, то в заяві вони не зазначаються.

Зазначимо, що заяву може бути подано тільки особисто заявником або його представником.

Після подання заяви до держреєстратора потрібно подати заяву до контролюючого органу за місцем реєстрації, зазначивши нові види діяльності.

Термін подання заяви у разі зміни видів господарської діяльності:

для I та  II груп платників єдиного податку  – не пізніше 20 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни;

для III та  IV груп платників єдиного податку – разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.

У разі якщо підприємець отримав дохід від здійснення діяльності, не зазначеної в Єдиному державному реєстрі як підприємницька діяльність, то такий дохід вважається отриманим не як підприємцем, а як фізичною особою.

У такому випадку платник зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподаткованого доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 Податкового кодексу). Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування.

Крім того, така особа є платником військового збору. Ставка збору становить 1,5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.163.1 ст.163 зазначеного кодексу.

Якщо є підприємець отримав дохід від здійснення підприємницької діяльності, зазначеної в Єдиному державному реєстрі, але  при цьому не зазначеної в Реєстрі платників єдиного податку у зв’язку з відсутністю заяви про внесення змін до цього реєстру, то в такому разі платник єдиного податку зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (пп.7 пп.298.2.3 п. 298.2 ст.298 цього Кодексу).

Крім того, до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесених до першої або другої групи, ставки єдиного податку встановлюється у розмірі 15 відсотків.

Довідково: журнал «Вісник. Право знати про податки і збори» № 17, травень 2017, ст.30.

                                       Сектор організації роботи Коростенської ОДПІ

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій: затверджено порядок

Державна фіскальна служба України затвердила Порядок організації роботи органів доходів і зборів із надання індивідуальних податкових консультацій

Порядок організації роботи органів доходів і зборів із надання індивідуальних податкових консультацій затверджено  наказом ДФСУ від 25.04.2017 р. №293.

 Порядок розроблено з метою забезпечення єдиного підходу до розгляду та надання відповідей на звернення платників податків до органів доходів і зборів на отримання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі та визначає процедуру взаємодії між структурними підрозділами ДФС, головними управліннями ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі – ГУ ДФС), Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – ІДД ДФС) під час розгляду запитів платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій, які надійшли з 1 квітня 2017 року.

У Порядку визначено, що звернення платників податків на отримання ІПК, що надходитимуть на адресу ДФС, в обов’язковому порядку будуть проходити реєстрацію в структурному підрозділі, який несе відповідальність за правильність реєстрації та дотримання порядку проходження кореспонденції.

 За допомогою автоматизованої інформаційної системи “Управління документами” звернення надсилатимуться посадовим особам ДФС до виконання.

Після реєстрації і відповідного документального оформлення структурний підрозділ, відповідальний за реєстрацію вхідної кореспонденції (у день отримання звернення), здійснює його попередній розгляд та забезпечує підготовку керівництву ДФС проекту резолюції до документа із визначенням головного виконавця (відповідно до функціональних повноважень), співвиконавців, рівня контролю, змісту доручення, терміну виконання документа.

Розгляд звернень здійснюється у порядку та строки, визначені статтею 52 глави 3 розділу II ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація надаватиметься за таких умов:

  • у разі дотримання платником податків вимог до форми звернення та відсутності обставин, визначених пп. 1.5.3 підрозділу 1 розділу II цього Порядку, структурним підрозділом ДФС готується проект індивідуальної податкової консультації, який погоджується з усіма зацікавленими структурними підрозділами та підписується керівництвом ГУ ДФС та/або уповноваженою особою;
  • підписана керівництвом та зареєстрована в ДФС сканована копія індивідуальної податкової консультації разом із копією звернення та іншими документами (за наявності) не пізніше 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення, надсилається супровідним листом до ДФС засобами АІС “Управління документами” (із позначкою “ІПК”) для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій. Реєстраційний номер супровідного листа повинен містити літери “ІПК”;
  • на адресу платника податків надсилається лист, у якому повідомляється про направлення до ДФС індивідуальної податкової консультації для прийняття рішень.

 Отриманий від ДФС пакет документів реєструється у ДФС в АІС “Управління документами” у вхідній картотеці “ІПК”.

Структурний підрозділ, визначений головним виконавцем, після отримання такої ІПК та додатків до неї протягом 10 календарних днів, що настають за днем їх отримання, але не пізніше 35 календарних днів, що настають за днем отримання відповідного звернення, приймає рішення про внесення або про відмову у внесенні відомостей про індивідуальну податкову консультацію до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій.

Якщо індивідуальна податкова консультація, підготовлена ДФС, відповідає вимогам ПКУ, відповідальний виконавець у ДФС:

  • направляє лист-погодження до ДФС;
  • заповнює проект картки обліку публічної інформації (тип “індивідуальна податкова консультація”).

 Індивідуальна податкова консультація може бути оскаржена до суду відповідно до п. 53.2 ПКУ. У разі скасування судом ІПК структурний підрозділ, який готував таку консультацію, протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду, готує нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

У разі встановлення ДФС невідповідності ІПК висновкам, викладеним у рішенні суду, така індивідуальна податкова консультація повертається до ДФС для доопрацювання у строк не більше 5 календарних днів. Доопрацьована ІПК направляється до ДФС для розгляду питання внесення останньої до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій.

                                    Сектор організації роботи Коростенської ОДПІ

Що не є доходом платника єдиного податку

Коростенська ОДПІ  нагадує платникам єдиного податку першої – третьої груп про те, що згідно з пунктом 292.11 статті 292 Податкового кодексу України ( далі – ПКУ)  до складу доходу платника єдиного податку не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному у ПКУ.

                   Сектор організації роботи Коростенської ОДПІ

Окремі питання застосування реєстратора розрахункових операцій

Коростенська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 17.05.2017 №226/6/99-99-14-05-01-14/ІПК (далі – лист ДФС №226) надала роз’яснення щодо окремих питань при здійснені господарської діяльності з застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а саме, чи зобов’язаний суб’єкт господарювання, у разі якщо протягом дня не здійснювались розрахункові операції, а проведена операція «службове внесення», «службове винесення готівки» або «нульовий чек», друкувати фіскальний звітний чек, та яка відповідальність за не роздрукування такого чеку?

Так, Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) визначаються правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Зокрема, статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів,  платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця, оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 9 ст.3 Закону №265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на РРО (за винятком  автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Враховуючи зазначене, у разі якщо суб’єктом господарювання протягом дня не здійснювались розрахункові операції, то фіскальний звітний чек друкувати не потрібно.

Окремо зазначаємо, що п.9 ст.17 Закону №265 визначено відповідальність за порушення вимог цього Закону: до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі неподання до органів державної податкової служби звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку, у разі обов’язковості її подання.

Лист №7307 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72133.html

Сектор організації роботи Коростенської ОДПІ

Єдиний внесок до витрат звітного чи наступного року?

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435), фізична особа – підприємець, без використання праці найманих працівників, формує та подає звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) сама за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що фізичні особи – підприємці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік на підставі даних річної податкової декларації, до 10 лютого наступного року.

Згідно з п.177.4.3 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, належать суми єдиного внеску у розмірах і порядку, встановлених законом.

Тобто фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок за звітний рік до 10 лютого наступного року після подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску, тому суму сплаченого єдиного внеску за звітний рік відносять до складу витрат наступного року.

Однак, якщо єдиний внесок сплачувався протягом звітного року, то фізичні особи – підприємці мають право включити сплачену суму до складу витрат звітного року.

                             Сектор організації роботи Коростенської ОДПІ

Неподана фінансова звітність: податкові наслідки

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).

Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.

При неподанні до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Тобто неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

                                         Сектор організації роботи Коростенської ОДПІ

Відбулося засідання постійної комісії районної ради з питань бюджету, комунальної власності та соціально-економічного розвитку району

       25 травня відбулося засідання постійної комісії районної ради з питань бюджету, комунальної власності та соціально-економічного розвитку району.  У роботі постійної комісії взяли участь голова районної ради Бовсунівський І.П., голова районної державної адміністрації Ігнатенко П.М.,  голови постійних комісій районної ради, керівники установ та організацій, начальники відділів та управлінь райдержадміністрації, запрошені .

      Вів засідання голова постійної комісії Жук С.В.

Були розглянуті наступні питання порядку денного :

  1. Про перелік питань, які будуть вноситись на розгляд 16-ої сесії районної ради  VII скликання.
  2. Про план роботи районної ради на II півріччя 2017 року.

         Інформував: Жилінський М.І. – керуючий справами виконавчого апарату районної ради

  1. Бюджетні питання:

3.1 Про затвердження звіту про використання коштів резервного фонду  районного бюджету за І-й квартал 2017 року.

3.2 Про виділення коштів з районного бюджету на матеріальну допомогу.

3.3  Про затвердження розпоряджень голови районної державної адміністрації.

3.4 Про внесення змін до районного бюджету на 2017 рік.

       Інформувала: Кондрацька О.В. – начальник управління фінансів райдержадміністрації

DSC07399-1024x768

  1. Про хід виконання рішення 8-ої сесії районної ради УІІ скликання від 20.05.2016 року «Про Програму залучення інвестицій в економіку Черняхівського району на 2016-2020 роки».

         Інформувала: Дятел І.В. – т.в.о. начальника відділу економічного розвитку і торгівлі райдержадміністрації

5.Комунальні питання:

   5.1 Про результати роботи робочої комісії з перевірки ефективності використання та збереження об’єктів спільної власності                       територіальних громад Черняхівського району.

       Інформував: Жук С.В. – голова робочої комісії з перевірки ефективності використання та збереження об’єктів спільної                                                                           власності територіальних громад Черняхівського району

   5.2 Про затвердження розпорядження голови районної ради.

        Інформувала: Іваницька Л.М. – завідуюча відділом спільної власності територіальних громад району

  1. Про внесення змін до рішення 15 сесії районної ради УІІ скликання від 28.03.2017 р. «Про Програму забезпечення депутатської діяльності на 2017 рік».
  2. Про затвердження розпоряджень голови районної ради.
  3. Інформація щодо розгляду звернень депутатів Глибоцької районної ради Чернівецької області.

        Інформував: Жилінський М.І.– керуючий справами виконавчого апарату районної ради

  1. Питання, які розглядалися в порядку контролю :

  9.1 Про хід виконання рішення 35-ої сесії районної ради УІ скликання від 16.10.2015 року «Про Програму стимулювання населення,ОСББ Черняхівського району до ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження на 2015-2018 роки».

        Інформував: Назарчук П.О. – завідувач сектора житлово-комунального  господарства, будівництва та цивільного захисту населення райдержадміністрації

   9.2 Про  хід виконання  рішення  6-ої сесії районної ради УІІ скликання  від 26.02.2016 року «Про Програму підтримки розвитку               КВПП «Редакція газети «Нове життя» на 2016-2020 роки».

         Інформував: Малашевич Ю.П. – виконуючий обов’язки редактора  КВПП «Редакція газети «Нове життя»

DSC07392-1024x768

Членами постійної комісії були прийняті відповідні рекомендації.

Для усіх продавців технічно складних побутових товарів – РРО

Усі без винятку суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні застосувати реєстратори розрахункових операцій.

Перелік товарів, які повинні продаватися виключно через касові апарати, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231.

Законодавчо затверджено близько 150 моделей реєстраторів розрахункових операцій, які суб’єкти господарювання можуть використовувати у своїй діяльності.

Зауважимо, що незастосування реєстраторів розрахункових операцій при реалізації товарів передбачено штрафні санкції у розмірі 1 гривні за порушення, вчинене вперше, та 100% вартості проданих товарів – за кожне наступне здійснене порушення.

                                               Сектор організації роботи Коростенської ОДПІ

Спадщина, успадкована членами сім’ї спадкодавця другого ступеня з 2017 року оподатковується за нульовою ставкою ПДФО

З 25 березня набрав чинності Закон України від 23 лютого 2017 року № 1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (далі – Закон № 1910-VIII), який опубліковано в газеті «Голос України» від 24 березня 2017 року № 54. Законом № 1910-VIII внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо визначення членів сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення, а також щодо оподаткування спадщини за нульовою ставкою у разі успадкування майна цими категоріями осіб із застосуванням цих норм з 1 січня 2017 року.

Відтепер згідно з підпунктом 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб тепер оподатковується спадщина, успадкована членами сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення: рідними братами та сестрами, бабусями та дідусями, онуками.

До 1 січня 2017 року не оподатковувалась лише спадщина, що успадковувалася членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Такий самий порядок оподаткування стосується і подарунків, які оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини. Подарунки від родичів першого та другого ступеня споріднення оподатковуються за нульовою ставкою.

Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом IV Податкового кодексу України для оподаткування додаткового блага (абзац другий пункту 174.6 статті 174 ПКУ).

Скасовано необхідність оцінки майна у разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою та дарування об’єктів, які оподатковуються за нульовою ставкою.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом.

                        Сектор організації роботи Коростенської ОДПІ