Коростенська ОДПІ нагадує, що громадяни при отриманні доходів,  з яких утримуються податки, зобов’язані надавати податковому агенту інформацію про свій реєстраційний номер облікової картки, а особи, які за своїми релігійними переконаннями відмовилися від прийняття номеру і повідомили про це  відповідний контролюючий орган та мають відмітку у паспорті,  надають серію та номер паспорту. Вищезазначені документи, які ідентифікують фізичну особу, надаються також і при сплаті податків і зборів, у разі відкриття рахунків у банках або інших фінансових установах, при укладанні цивільно-правових договорів, реєстрації майна, транспортних засобів та інших активів, оформленні пільг, субсидій та інших соціальних виплат тощо. Тобто, в усіх документах, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, має зазначатися реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта).

Звертаємо увагу, документи, пов’язані з проведенням вищезазначених операцій, які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України.

Нагадаємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу. А для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття коду, зобов’язана особисто подати відповідному органу ДФС  повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред’явити паспорт.
Варто пам’ятати,  що про одержані фізособами доходи та сплачені з них суми податку податкові агенти зобов’язані повідомити контролюючі органи за ф.1ДФ, яка містить обов’язкову графу для заповнення «Податковий номер або серія та номер паспорта».

Враховуючи зазначені вимоги, податковий агент має право виплачувати дохід лише тим фізичним особам, які мають реєстраційний номер облікової картки платника податків, та громадянам України, у паспортах яких є відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

                                             Коростенська ОДПІ

Коростенська ОДПІ  нагадує, що згідно з п. 296.10 ст. 296 Кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

Водночас норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

За поданням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено постановою Кабінету Міністрів України  від 16 березня 2017 року № 231 (далі – Перелік № 231).

Згідно з Переліком № 231 до таких товарів належать, зокрема, смартфони та мобільні телефони, що мають згідно з УКТ ЗЕД код 8517 12 00 00.

При цьому винятків щодо можливості незастосування РРО для техніки, яка була раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.

Отже, при роздрібній торгівлі мобільними телефонами, які були у використанні, фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку необхідно проводити розрахункові операції із застосуванням переведеного у фіскальний режим РРО.

Детальніше у листі ДФС України від 16.05.2017 № 205/Б/99-99-14-05-01-14/ІПК.

Коростенська ОДПІ

Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.

Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. При необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.

На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає відповідний акт.

При неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання.

Якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.

При цьому додаються такі документи:

а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;

б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.

Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).

Таким чином, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.

                                            Коростенська ОДПІ

Відповідно до пп.6 п.11.22 розділу XI Наказу Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року (із змінами та доповненнями від 18.03.2016 року) після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності у фізичної  особи  не припиняються її зобов’язання, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання. Цей статус накладає на неї обов’язок пройти документальну перевірку, здати заключну звітність і в повному обсязі розрахуватися з бюджетом за своїми зобов’язаннями.

Для зняття з обліку в органах ДФС фізичній особі необхідно:

– подати декларацію про майновий стан і доходи до органів ДФС, за місцем обліку, за останній базовий звітний період (у якій має відобразити винятково доходи від проведення  підприємницької діяльності) протягом 30 календарних днів з дня проведення держреєстрації припинення (п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України);

– подати до органів ДФС, за місцем обліку, Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (за формою № Д5 згідно з додатком 5 до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.04.15 № 435). Термін сплати за звітом настає в день його подання, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання звіту включно.

Головне управління ДФС у Житомирській області  може  призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України. Для цього видається наказ та направлення на перевірку, які вручаються платнику податків.

Ознайомившись з направленням та отримавши наказ про проведення позапланової документальної перевірки СГД надає для проведення перевірки первинні документи, що використовувались в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

За результатами проведеної перевірки підприємець отримує акт (довідку) перевірки, та забезпечує сплату визначених податкових зобов’язань (у разі встановлення порушень).

Після сплати усіх нарахованих платежів ГУ ДФС в області вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску та проводить зняття фізичної особи – підприємця з податкового обліку.

                                                 Коростенська ОДПІ

Кабінетом Міністрів України постановою від 26.04.2017р.за № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Цим порядком визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юрособами) та фізособами, які використовують найману працю

У рамках проекту МОП «Зміцнення системи інспекції праці і механізмів соціального діалогу» у 4 областях України: Черкаська, Львівська, Одеська, Херсонська розпочалася Пілотна кампанія з виявлення незадекларованої праці. На підставі отриманих результатів і висновків будуть напрацьовані рекомендації щодо розроблення і впровадження плану діяльності Держпраці з подолання незадекларованої праці на всій території України.

                                                  Коростенська ОДПІ

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється в порядку, визначеному пп. 298.2.1-298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (пп. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Останнім днем подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з II кварталу 2017 року буде 20 червня 2017 року.

Одночасно повідомляємо, що статтями 181 та 182 ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ (у тому числі для випадку переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування), відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ обов’язковій реєстрації як платника податку на додану вартість підлягає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

                                                   Коростенська ОДПІ

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, може бути, зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.

У разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Тобто зазначена норма, за якою зберігається право на збільшення податкового кредиту у поточній декларації, стосується лише податкового кредиту, який підтверджено податковою накладною.

Це правило не поширюється на інші документи, які згідно з нормами Податкового кодексу є підставою для формування податкового кредиту.

Враховуючи зазначене, якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то зазначені суми податку можуть бути включені до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу).

Отже, для збільшення податкового кредиту на підставі рахунків необхідно подати уточнюючі розрахунки за всі податкові періоди, у яких право на податковий кредит не було реалізовано на підставі рахунків з урахуванням строків давності (1095 днів).

Зазначена норма передбачена п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 03.03.17 № 4476/6/99-99-15-03-02-15.

                                           Коростенська ОДПІ