ОГОЛОШЕННЯ відкритого архітектурного конкурсу на кращу проектну пропозицію пам’ятнику борцям за незалежність України (далі – конкурс)

І. Замовник конкурсу: Черняхівська селищна рада.

ІІ Організатор конкурсу: виконавчий комітет Черняхівської селищної ради.

ІІІ Тема конкурсу: створення пам’ятнику борцям за незалежність України в центральній частині на майдані Рад в смт Черняхів Житомирської області, враховуючи містобудівну ситуацію районного центру.

IV Термін проведення конкурсу:

Відкритий конкурс проводиться в один тур.

Оголошення конкурсу – 10 листопада 2017 року.

Термін подачі конкурсних проектів для участі в конкурсі – 01 червня 2018 року.

Робота журі, оголошення результатів конкурсу – до 15 червня 2018 року.

V. Тези програми конкурсу:

Мета конкурсу: виявлення кращої планувальної, пластичної і естетично-художньої концепції пам’ятника борцям за незалежність України.

Завдання конкурсу: пошук кращої концептуальної ідеї високомистецького архітектурно-пластичного вирішення пам’ятника борцям за незалежність України.

Конкурсні пропозиції мають враховувати:

  • спів масштабність пам’ятника з існуючою забудовою, благоустроєм прилеглих територій;
  • візуальне сприйняття пам’ятника у нічний час;
  • виконання пам’ятника з довговічних матеріалів (бронза, граніт, природні камені тощо). У виконання скульптурної композиції перевага надається бронзі, як пластичному та довговічному матеріалу.

Склад та вимоги до конкурсних матеріалів.

Для участі в конкурсі проектні пропозиції щодо створення пам’ятника необхідно подавати у такому обсязі:

            генеральний план пам’ятника (М 1:500);

            плани, фасади пам’ятника (М 1:50);

            розгортки пам’ятника (М 1:100);

            містобудівний макет пам’ятника (М 1:200);

            модель пам’ятника висотою 30,0 см.;

            візуалізація пам’ятника.

            Графічні матеріали подаються на 4-х планшетах розмірами 1,2 х 0,8 м. Обсяг пояснювальної записки – не більше 2-х сторінок друкованого тексту (формат А-4).

            Спосіб графічної подачі матеріалів повинен відповідати можливостям чорно-білого або однотонного відтворення проектів.

VI. Вимоги до професійного рівня учасників.

            Для участі у конкурсі запрошуються фахівці або авторські колективи фахівців – дипломованих професійних архітекторів та скульпторів, а також студенти архітектурних і художніх навчальних закладів.

            Участь у конкурсі іноземних архітекторів та скульпторів, студентів закордонних архітектурних і художніх навчальних закладів, а також осіб без відповідної архітектурно-художньої освіти не забороняється.

            Кількість конкурсних проектів від одного автора (авторського колективу) не обмежується.

VII. Умови реєстрації учасників конкурсу.

            Попередня реєстрація бажаючих взяти участь у конкурсі не проводиться.

VIII. Реєстраційний внесок для участі в конкурсі не вимагається.

 ІХ. Премії конкурсу.

            Для відзначення кращого проекту конкурсу встановлюється премія в розмірі 50000 грн.

            Х. Склад журі конкурсу:

     1.Бабицький Іван Васильович – голова Черняхівської селищної ради;

    2.Бовсунівський Іван Павлович – голова Черняхівської районної ради (за згодою);

    3.Жилінський Микола Іванович – перший заступник голови Черняхівської районної державної адміністрації (за згодою);

    4.Кондратюк Василь Іванович – голова Житомирської обласної організації Національної спілки художників України, заслужений художник України (за згодою);

   5.Тишкевич Тарас Леонідович – архітектор ТОВ «Сервісний центр нерухомості» (за згодою);

  6.Мединський Віктор Христофорович – заступник директора департаменту містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Житомирської облдержадміністрації (за згодою);

  7.Коваленко Леонід Іванович – директор філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Житомирській області (за згодою);

  8.Плотко Олександр Семенович – заслужений архітектор України (за згодою);

  9.Руденко Сергій Іванович – директор КП «Облархпроект» Житомирської обласної ради (за згодою);

10.Самінін Микола Іванович – архітектор (за згодою);

11.Морозюк Артем Васильович – завідувач сектору містобудування та архітектури Черняхівської районної державної адміністрації, районний архітектор (за згодою);

12.Гринь Павло Сергійович – завідувач сектору культури Черняхівської районної державної адміністрації, депутат Черняхівської селищної ради (за згодою);

13.Коритко Юрій Володимирович – голова громадської організації «Бойове братство ветеранів АТО Черняхівщини» (за згодою);

14.Ярошук Михайло Васильович – директор ПП «Промінь» (за згодою);

15.Осадчук Олександр Миколайович – депутат Черняхівської селищної ради (за згодою);

16.Жегунов Олександр Михайлович – член Національної спілки художників України (за згодою);

17.Таранченко Віктор Олександрович – заслужений художник України (за згодою).

ХІ. Отримання конкурсної документації.

            Учасники, які бажають взяти участь у конкурсі, отримують конкурсну документацію, яка складається з Програми та Умов конкурсу, у виконавчому комітеті Черняхівської селищної ради відповідно до діючого порядку.

ХІІ. Місце і дата подання конкурсних проектів.

            Конкурсні проекти для участі в конкурсі подаються до 16.00 год. 01 червня 2018 року поштовим відправленням або особисто на адресу Організатора конкурсу: 12301, майдан Рад, 2, смт Черняхів, Житомирська область. Деталі будуть викладені в Конкурсній документації.

 ХІІІ. Зобов’язання замовника конкурсу щодо подальшого використання проекту, який отримає премію.

            Переможець конкурсу отримає право на подальше проектування пам’ятника та на його виконання у матеріалі.

            Якщо журі не визнало жодний проект таким, який може бути рекомендований для подальшої реалізації, замовник звільняється від зобов’язань перед переможцем конкурсу щодо замовлення на подальшу розробку проектно-кошторисної документації.

            Проекти-переможці конкурсу переходять у власність Черняхівської селищної ради, а всі інші можуть бути забрані авторами упродовж 30 днів після оголошення підсумків конкурсу.

            Проекти поштою не повертаються. Після закінчення зазначеного терміну не витребувані авторами конкурсні проекти знищуються відповідно до складеного акта.

XIV. Мови конкурсу.

            Конкурс проводиться українською мовою. Усі написи та друковані матеріали конкурсних проектів виконуються українською мовою.

XV. Контактна інформація.

            Замовник конкурсу:

            Черняхівська селищна рада

            12301, Майдан Рад, 2, смт Черняхів, Житомирська область, Україна.

            тел. (04134) 4-11-46; (04134) 4-21-34.

            http://chsr.gov.ua

            e-mail: chernyahiv@ukr.net

            Організатор конкурсу:

            Виконавчий комітет Черняхівської селищної ради

            12301, Майдан Рад, 2, смт Черняхів, Житомирська область, Україна.

            тел. (04134) 4-11-46; (04134) 4-21-34.

            http://chsr.gov.ua

            e-mail: chernyahiv@ukr.net

            Запитання просимо надсилати на e-mail конкурсу: chernyahiv@ukr.net

Небезпека пічного опалення

        З настанням різкого зниження температури повітря жителями області максимально застосовуються прилади пічного опалення. І нажаль через порушення громадянами правил пожежної безпеки при експлуатації печей часто виникають пожежі. Особливого занепокоєння при використанні пічного опалення викликають люди похилого віку, самотні пенсіонери та інваліди. Саме у помешканнях таких жителів пожежі виникають найчастіше, адже утримання такого виду опалення в належному стані дуже клопітка та тяжка праця, що вимагає багато пильності та уваги.
Так з початку 2017 року на території Житомирської області виникло 1928 пожеж на яких загинуло 79 осіб. З початку року на території району виникло 49 загорянь, під час яких загинуло 6 наших земляків.
Шановні громадяни, зверніть особливу увагу на виконання вимог пожежної безпеки під час влаштування печей і їхньої експлуатації. У будинках загорання найчастіше відбуваються через перегрівання печей, появи в кам’яній кладці тріщин, а також у результаті застосування для розтоплювання горючих і легкозаймистих рідин, випаданні з топки жарин.
Щоб попередити випадки виникнення пожеж у опалювальний сезон, необхідно дотримуватися таких правил пожежної безпеки при користуванні пічним опаленням:

– перед початком, а також упродовж усього опалювального сезону слід очищати димоходи та печі від сажі;
– біля кожної печі перед топковим отвором на горючій підлозі слід прибити металевий лист розміром не менше 0,5 х0,7 м;
– усі димові труби та стіни на горищі, через які прокладено димові канали, повинні бути заштукатурені й побілені;
– золу й шлак, що їх видаляють із топки, необхідно заливати водою та виносити в спеціально відведені місця. Не дозволяється висипати золу й шлак поблизу будівель.
Під час використання пічного опалення не допускається:

– залишати печі, які топляться, без нагляду або доручати нагляд за ними малолітнім дітям;
– користуватися печами, які мають тріщини;
– розміщувати паливо, інші горючі речовини та матеріали безпосередньо перед топковим отвором;
– зберігати незагашені вуглини та попіл у металевому посуді, встановленому на дерев’яній підлозі або горючій підставці;
– сушити й складати на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали;
– застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі рідини;
– використовувати для топлення дрова, довжина яких перевищує розміри топки;
– здійснювати топлення печей із відкритими дверцятами топки;
– закріплювати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів тощо;
– зберігати у приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу.

Пам’ятайте! Лише дотримання цих простих, але вкрай необхідних заходів, допоможе зберегти ваші житло та, найголовніше, життя! Будьте пильні, дотримуйтесь правил пожежної безпеки, а також прищеплюйте це своїм дітям змалку.

 

Головний інспектор Черняхівського районного

сектора Управління ДСНС України

у Житомирській області

майор служби цивільного захисту                                  О.С. Старшинов

 

Відбулися урочисті заходи з нагоди відзначення Дня працівника соціальної сфери

У п’ятницю, 03 листопада, у  великій залі засідань районної ради відбулися урочистості з нагоди відзначення Дня працівника соціальної сфери. У заході взяли участь голова районної ради І.П.Бовсунівський, перший заступник голови районної державної адміністрації М.І.Жилінський, працівники соціальної сфери району, керівники та працівники установ, підприємств, організацій, запрошені.

P71103-115628

З вітальними словами до працівників соціальної сфери району звернулися голова районної ради І.П.Бовсунівський, перший заступник голови районної державної адміністрації М.І. Жилінський.

DSC00386

У своєму виступі Іван Павлович зазначив, що день працівника соціальної сфери – професійне свято, яке по праву належить тим, хто виявляє милосердя, створює добро не тільки зі службового обов’язку, а й за велінням совісті та покликом душі. Подякував голова районної ради працівникам соціальної сфери району за сумлінну працю й побажав міцного здоров’я, злагоди, звершення всіх задумів та подальших успіхів у справі соціального захисту населення.

DSC00415

Грамотами районної ради та районної державної адміністрації були нагороджені  за сумлінну працю, високе почуття відповідальності та з нагоди Дня працівника соціальної сфери наступні працівники :

Артемчук Т.Л. – соціальний робітник смт.Головино ;

Біленька М.М. – провідний фахівець з питань зайнятості відділу надання соціальних послуг районного центру зайнятості;

Дзюблик С.М. – директор районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

Максимчук З.В. – начальник служби у справах дітей райдержадміністрації;

Нестерчук Л.М. – головний спеціаліст відділу по наданню соціальних допомог і компенсацій управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації;

Овсієнко Ю.В. – заступник начальника Хорошівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області;

Федосєєва- Лєвандовська О.М. – завідувач сектору у справах сім’ї, молоді та спорту  райдержадміністрації.

DSC00434

DSC00395

Окремим працівникам соціальної сфери району були висловлені подяки.

Працівники районного будинку культури виступили перед присутніми з концертною програмою й подарували святковий настрій.

DSC00449

DSC00374

ОГОЛОШЕННЯ !

Черняхівська районна рада повідомляє, що чергова сесія районної ради VII скликання запланована на третю декаду грудня 2017 р.

Просимо пропозиції та матеріали до порядку денного сесії подавати до виконавчого апарату районної ради .

                Виконавчий апарат районної ради

Нюанси відкриття нової торговельної точки приватним підприємцем

Кількість торгових точок, які може відкрити фізична особа-підприємець, не обмежена законодавством. При цьому підприємець сам вирішує питання відкриття нових об’єктів для провадження своєї підприємницької діяльності.

З’ясуємо, як фізична особа-підприємець-платник єдиного податку, які відкрила торговельну точку, має повідомити про це контролюючі органи та які штрафні санкції передбачено у разі неповідомлення.

У разі виникнення змін у відомостях, зокрема у разі зміни місця провадження господарської діяльності, суб’єкти господарювання повинні подати заяву до контролюючого органу з відповідними відомостями. Така заява подається платниками єдиного податку:

– першої і другої груп – не пізніше 20 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни;

– третьої групи – разом з податкової декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (пункти 298.5, 298.6 ст. 298 Податкового кодексу України) (далі – Кодекс).

Згідно з п. 299.7 ст. 299 Кодексу до реєстру платників єдиного податку (далі – Реєстр) вносяться відповідні відомості про такого платника:

– ПІБ фізичної особи-підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку в паспорті);

– податкова адреса суб’єкта господарювання;

– місце провадження господарської діяльності;

– обрані фізичною особою-підприємцем першої і другої груп види господарської діяльності;

– ставка єдиного податку та група платника податку;

– дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

– дата реєстрації

– види господарської діяльності;

– дата анулювання реєстрації.

Зміни до реєстру платників єдиного податку вносяться в день подання платником відповідної заяви.

З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 Кодексу).

Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), яким передбачено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588). Таке повідомлення повинні подавати всі фізичні особи-підприємці в разі наявності виникнення, зміни типу об’єкта оподаткування.

Згідно з п. 8.4 розділу восьмого Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 11 до Порядку № 1588) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Відповідно до встановленої форми № 20-ОПП у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування (зміну типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування) платник податків при поданні повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією зазначає у другій графі відомостей про об’єкти оподаткування код ознаки надання інформації 3 “Надання інформації щодо зміни відомостей про об’єкт оподаткування (зміна типу, найменування, місцезнаходження тощо)”.

Таким чином, фізична особа-підприємець-платник єдиного податку при відкритті нового торговельного об’єкта повинна подати відповідну заяву до органу ДФС за місцем реєстрації та повідомити про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, шляхом подання повідомлення за формою 20-ОПП.

Неподання у строки та у випадках, передбачених Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, згідно з вимогами, встановленими Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 грн (п. 117.1 ст. 117 Кодексу).

Не усунення таких порушень або ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої було застосовано штрафи за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн.

                                                Коростенська ОДПІ

Податкове законодавство порушують 60% роботодавців, які перевірялися ДФС

Протягом січня-вересня 2017 року органами ДФС під час перевірки суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, порушення податкового законодавства виявлено в 60% перевірених платників.

До бюджетів донараховано понад 518 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, майже 106 млн. грн. єдиного внеску та близько 27 млн. грн. військового збору.

За вказаний період було виявлено 3 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцем без оформлення трудових відносин.

Крім цього, фахівці ДФС у складі робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, здійснювали обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місць здійснення підприємницької діяльності, а також проводили роз’яснювальну роботу з роботодавцями. За результатами цих заходів суб’єкти господарювання додатково уклали близько 32 тис. трудових угод зі своїми найманими працівниками.

За результатами проведеної роз’яснювальної роботи з керівниками підприємств – боржників та застосування заходів контролю погашено заборгованість із заробітної плати у сумі 1 463,8 млн. грн. До бюджету надійшло 187,1 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 530,1 млн. грн. єдиного внеску.

До органів прокуратури спрямовано матеріали щодо 40 юридичних осіб, які мали довготривалу заборгованість із виплати заробітної плати.

Для підвищення рівня сплати податку на доходи фізичних осіб у січні – вересні 2017 року на засіданнях комісій та робочих групах при органах виконавчої влади заслухано майже 13,3 тис. працедавців, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня.

За результатами проведеної роботи майже 12,3 тис. працедавців підвищили рівень заробітної плати, до бюджету додатково надійшло: податку на доходи фізичних осіб – 35,6 млн. грн., єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 43,1 млн. грн., військового збору – майже 3,0 млн. грн.

Крім того, для підвищення рівня заробітної плати працівниками контролюючих органів проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу з працедавцями, за рахунок якої у січні – вересні цього року підвищили рівень виплат 30,7 тис. працедавців, до бюджету додатково надійшло майже 94,5 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.

До органів прокуратури спрямовано матеріали та відомості щодо 352 підприємств, на яких виплата заробітної плати проводилась у розмірах нижче законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.

                   Прес-служба Державної фіскальної служби України

Екологічний податок: нова форма декларації з 1 жовтня 2017-го

Коростенська ОДПІ  нагадує, що відповідно до п.250.1 ст.250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Згідно з п.46.6 ст.46 ПКУ, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п.50.1 ст.50 ПКУ).

З 30.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2017 №495 «Про внесення змін до форми Податкової декларації екологічного податку» (далі – Наказ №495), яким внесені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 (далі – Наказ №715).
З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для екологічного податку є календарний квартал, то форма Податкової декларації екологічного податку, затверджена Наказом №715 із змінами, внесеними Наказом №495, буде використовуватися для складання звітності починаючи з 01.10.2017, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

                            Коростенська ОДПІ

Продаж заставного майна лише за згодою контролюючого органу

Відповідно до п. 92.1 ст. 92 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).

У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п. 92.3 ст. 92 ПКУ).

                            Коростенська  ОДПІ

Отримуємо реєстраційний номер для дитини

       Коростенська ОДПІ повідомляє, що громадянин, для якого раніше не формувалася Облікова картка фізичної особи – платника податків (далі – Облікова картка) та якого не включено до Державного реєстру, зобов’язаний особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу Облікову картку за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.
Облікові картки громадян віком до шістнадцяти років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта, подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) (п. 5 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779).
Реєстрація громадянина у Державному реєстрі здійснюється протягом п’яти робочих днів від дня подання до органу фіскальної служби Облікової картки. Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі особи, яка не досягла шістнадцяти років або є неповнолітньою і ще не отримала паспорта, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Звертатися необхідно до Центрів обслуговування платників за місцем проживання особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта.
Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за документом, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, до будь-якого контролюючого органу, незалежно від реєстрації їх місця проживання чи перебування або відсутності такої реєстрації.

                                        Коростенська ОДПІ

Благодійна допомога керівнику: наслідки для фірми

Відповідно до пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року.

Дане положення не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені пп. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Благодійник – юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.

При отриманні нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, встановлений абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, сума нецільової благодійної допомоги, яка надається юридичною особою своєму керівнику або іншій фізичній особі та не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року, не оподатковується, незалежно від того, що на фізичну особу не поширюється право на застосування податкової соціальної пільги.

                                           Коростенська ОДПІ