У центральному апараті ДФС плануються зміни в організаційній структурі. Найближчим часом буде створений новий департамент, який координуватиме питання стратегічного розвитку та міжнародного співробітництва ДФС. Крім розбудови якісної співпраці, відновлення контактів з митними та податковими адміністраціями інших держав і міжнародними інституціями, новий підрозділ буде контролювати та відповідати за реалізацію реформ у ДФС.

Перш за все, мова йде про виконання Стратегічних напрямів діяльності служби до 2020 року, розроблених у ДФС та підтриманих міжнародними партнерами, бізнесом, громадськістю та профільними асоціаціями.

«Новий департамент стане центром змін та перетворень з потужними аналітичними, прогнозними функціями та необхідними повноваженнями. У підрозділ увійдуть люди, які будуть здатні реалізовувати реформи, розвивати такі складні напрямки, як міжнародна співпраця та проектний менеджмент. Володіння іноземними мовами, потужні аналітичні здібності і у той же час досконалі знання податкового і митного законодавства та базових світових трендів – головні вимоги до підбору кадрів», – зазначив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

Організаційна структура нового департаменту буде побудована за функціональним принципом з чітким розподілом повноважень та відповідальності співробітників. Тобто за кожним з фахівців буде закріплений відповідний напрямок та міжнародні партнери, а робота менеджера побудована за принципом «реалізація проекту під ключ». Кожен стратегічний блок реформ буде систематизовано, зокрема, за строками реалізації, фінансового та законодавчого навантаження, а також можливими ризиками.

Додамо, що всі без виключення міжнародні партнери ДФС підтримали заснування нового структурного підрозділу.

Нагадаємо, ДФС визначено 9 базових стратегічних напрямів:

• сервіси;
• ІТ та інфраструктура;
• митниця та прикордонне співробітництво;
• міжнародні зобов’язання та співробітництво;
• управління ризиками, податковий контроль та борг;
• ефективне адміністрування податків, зборів, митних платежів;
• добровільна сплата;
• персонал;
• формування іміджу та прозорість діяльності.

Прес-служба Державної фіскальної служби України

На виконання ст. 33 Закону України від 20 травня 1999 року №679 – XIV «Про Національний банк України» із змінами та доповненням та з метою удосконалення готівкових розрахунків Правлінням Національного банку України постановою від 29 грудня 2017 року №148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення №148).

Нагадаємо, готівкові розрахунки – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Згідно з п. 6 розділу ІІ Положення №148 суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, встановлене в п. 6 розділу II Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Враховуючи вищевикладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 10000 (50000) грн поширюється на розрахунки між суб’єктами господарювання та між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги), які здійснюються платниками податків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок).

                             Коростенська ОДПІ

Коростенська ОДПІ  інформує, що відповідно до п. 4 частини 1 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до фіскального органу за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 7 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 зі змінами (далі – Порядок), якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 розділу ІІІ Порядку, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.

Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого ЄСВ подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.

                      Коростенська ОДПІ

Коростенська ОДПІ  інформує, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

Звертаємо увагу, що згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

На суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 ст 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

                                            Коростенська ОДПІ

Коростенська ОДПІ повідомляє, що з 1 січня 2018 року внесено зміни до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме в частині визначення кола платників рентної плати за спеціальне використання води. Відтак обов’язок платника з Рентної плати покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів, без надання переваги бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

– первинні водокористувачі – це суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

– суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Отже, з 1 січня 2018 року вторинні водокористувачі не є платниками рентної плати за спеціальне використання води. При цьому заяву про виключення з переліку платників рентної плати за спеціальне використання води до контролюючих органів не подають.

                                 Коростенська ОДПІ

Доходи у розмірі понад 1 млн грн, отримані у 2017 році, задекларували 4063 платники. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

«Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість цьогорічних мільйонерів зросла на 16%, або на 559 осіб. При цьому один громадянин задекларував дохід у розмірі понад 1 млрд грн», – зазначив Мирослав Продан.

Як розповів очільник ДФС, найбільшу кількість мільйонерів – 2270 платників складають громадяни віком від 45 років і вище. Серед вікової категорії від 30 до 45 років – 1605 мільйонерів, до 30 років – 188. Водночас наймолодшому платнику податків виповнилося 7 років (м. Черкаси), а найстаршому – 99 років (м. Київ).

Свої доходи громадяни-мільйонери отримали у вигляді:

інших доходів (наприклад, додаткове благо, відсотки, нараховані на депозитні рахунки в банку, дивіденди тощо) – 9,8 млрд грн;

іноземних доходів – 6,2 млрд грн;

доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та нерухомого майна – 3,6 млрд грн;

доходів від успадкування (отримання у дарунок) майна – 2,5 млрд грн.

«Майже 44% від загальної кількості мільйонерів перебувають на податковому обліку в м. Києві – 1816 осіб. Серед лідерів також Харківська – 299, Дніпропетровська – 269, Київська – 275 та Одеська – 207 області», – повідомив Мирослав Продан.

За його словами, середньостатистичний річний дохід одного громадянина – мільйонера по Україні складає 8,2 млн гривень. Водночас одного платника – мешканця Волинської області – 18,4 млн грн, Донецької – 12,2 млн грн, Сумської – 11,4 млн грн, міста Києва – 10,1 млн грн, Херсонської – 9,9 млн грн та Київської областей – 8,6 млн гривень.

                                  Прес-служба Державної фіскальної служби України

Коростенська ОДПІ повідомляє, що згідно з пп. «в» п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України від 22.05.2003           № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» зі змінами, ПКУ, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок).

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку платник податків створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), керуючись Порядком.

Контроль за введення даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів).

Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку контролюючому органу, в якому перебуває на обліку протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів (пункти 4 та 5 розділу ІІ Порядку).

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.5 ст. 49 ПКУ у разі подання звітності в електронній формі платник податків зобов’язаний здійснити відправлення такої звітності до контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

                                               Коростенська ОДПІ